Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.05.2020 р. № 2227/6/99-00-05-04-01-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення  ТОВ.........................................................................
щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі  — Кодекс) повідомляє.

Щодо не використанню книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) та ведення касової книги (питання 1 та 2).

Закон України від 06 Липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон № 265) визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

 Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до Закону № 265, наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 затверджено «Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахунковий операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)» (далі — Порядок застосування РРО) та «Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій» (далі — Порядок ведення КОРО).

Пунктом 2 розділу III Наказу № 547 передбачено, що суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що зазначає у реєстраційній заяві. У такому випадку суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати КОРО та розрахункові книжки.

 Для таких РРО контролюючим органом за місцем реєстрації РРО у реєстраційному посвідченні зазначається:

—  «КОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється».

Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.

Враховуючи зазначене, суб’єкт господарювання має самостійно визначити, яким саме документом (наказом, розпорядженням тощо) буде затверджено рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії та КОРО не реєструється.

Щодо друкування та зберігання фіскальних звітних чеків («Z-звітів») (питання 3 та 4).

З метою спрощення процедури реєстрації та застосування РРО та КОРО наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 № 773, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1106/325558 (далі — Наказ № 773), внесено зміни, зокрема, до Порядку застосування РРО та Порядку ведення КОРО.

Змінами, передбаченими Наказом № 773, суб’єкту господарювання надано право не реєструвати та не зберігати КОРО та розрахункові книжки у разі прийняття рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії (абзац п’ятий п. 2 розділу III Порядку застосування РРО).

Наказом № 773 також внесено зміни до Порядку застосування КОРО, зокрема, до п. 6 глави 4 розділу II, згідно з якими скасовано обов’язок суб’єкта господарювання, що використовує КОРО на РРО, підклеювати фіскальні звітні чеки до відповідних сторінок КОРО та щоденно виконувати записи (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків.

Пунктом 9 ст. З Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфіері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Враховуючи зазначене, зберігання роздрукованих фіскальних звітних чеків, у разі здійснення розрахункових операцій, забезпечується суб’єктом господарювання у зручний для нього спосіб.

Пунктом 6 глави 4 розділу II Порядку застосування КОРО встановлено, що суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних «Z-звітів») в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Кодексу.

Разом з тим, абзацами другим та третім п. 7 ст. З розділу II Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.

Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продаіжу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні подавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО.

Пунктом 2.1 розділу II Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.10.2012 за № 1743/22055 (далі — Вимоги № 1057), встановлено, що РРО з контрольною стрічкою в електронній формі (далі — КСЕФ) повинен мати носій КСЕФ, який є функціональною частиною РРО з КСЕФ, яка призначена для зберігання створених цим РРО пакетів даних.

Пакет даних РРО згідно з п. 1.2 розділу І Вимог № 1057 — це, зокрема, набір даних, що генеруються РРО в електронному вигляді.

Крім того, п. 12 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі — Положення № 148), визначено, що установа/підприємство на підставі цього Положення зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку).

 Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам цього Положення та не суперечити законодавству України.

Установа/підприємство відповідно до вимог цього Положення зобов’язане визначити та затвердити внутрішнім документом місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних «Z-звітів») у електронній формі, формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних:

 «Z-звітів» представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а також відповідальну за зберігання цих чеків особу.

Таким чином, суб’єкт господарювання самостійно визначає електронний формат, формат зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних «Z-звітів» представниками контролюючих органів.

Щодо оприбуткування готівкової виручки на відокремленому підрозділі, де застосовується РРО, у разі не ведення касової книги (питання 5, 6 та 7)

Пунктом 11 розділу II Положення № 148 передбачено, що готівка, що надходить до кас, оприбутковується у день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки у касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки    у касах    відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних «Z-звітів») в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО — у разі її використання).

Пунктом 15 розділу II Положення    № 148 визначено, що установи/підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують самостійно встановлений ними ліміт каси.

Готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

 Відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або банку чи небанківської фінансової установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку для її переказу і зарахування на банківські рахунки юридичних осіб.

Підприємство має право здійснювати збір готівкової виручки (готівки), отриманої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), для подальшого її здавання до банку з використанням комплексу технічних та програмних
засобів, розташованих у місці здійснення готівкових розрахунків, які б забезпечували безпечне передавання коштів з робочих місць касирів до спеціально обладнаного приміщення для зберігання та подальшого здавання готівки до кас банків.

Враховуючи вищезазначене, якщо готівка, отримана від реалізації і проведена через РРО, вилучається з місця проведення розрахунків, то така операція має бути відображена у РРО операцією «службове виведення» і відповідно до п. 11 розділу II Положення № 148 у цьому випадку касова книга може не використовуватись.

Аналогічно з використанням у РРО операцією «службове виведення» і відповідно до п. 11 розділу II Положення № 148 здійснюється оприбуткування розмінної монети та готівкової виручки.

Крім того, п. 39 розділу IV Положення № 148 передбачено, що установи/підприємства відображають у касовій книзі усі надходження і видачу готівки в національній валюті (додаток 5 цього Положення).

Кожна/кожне установа/підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок та веденням книги обліку розрахункових операцій, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також фізичні особи - підприємці касової книги не ведуть.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання має право не вести касову книгу на відокремленому підрозділі, якщо готівкові розрахунки здійснюються із застосуванням РРО, але не проводяться операції з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами.

Щодо встановлення ліміту готівки (питання 8)

Пунктом 50 розділу V Положення № 148 визначено, що установа, підприємство, небанківська фінансова установа на підставі цього Положення та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської фінансової установи та їх відокремлених підрозділів.

 У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською фінансовою установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським фінансовим установам.

 Ліміт каси установи, підприємства, небанківські фінансові установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської фінансової установи або уповноваженої ним особи.

Установа, підприємство, небанківська фінансова установа затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси.

 Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства - юридичної особи, небанківської фінансової установи.

Враховуючи зазначене, ліміт каси встановлюється суб’єкту господарювання, а не на кожний РРО.

Щодо відповідальності за порушення порядку ведення касової книги (питання 9)

Відповідно до Указу Президента України від 20 червня 2019 року № 418/2019 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України» з 20.06.2019 року втратив чинність Указ Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» яким передбачалась відповідальність за порушення ведення касових операцій, у тому числі і порядку ведення касової книги.

Враховуючи зазначене, на сьогодні відсутні штрафні (фінансові) санкції за порушення порядку ведення касової книги.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.