Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.06.2020 р. № 2565/ІПК/26-15-04-04-11

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення щодо оподаткування дивідендів за акціями корпоративного інвестиційного фонду закритого типу з урахуванням дії міжнародного договору (Конвенції) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) (далі — ПКУ), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Як викладено в зверненні, платник (резидент України) планує прийняти рішення про виплату дивідендів за акціями корпоративного інвестиційного фонду закритого типу резиденту Республіки Кіпр, який інвестував в придбання акцій в еквіваленті більше 100 000 євро та на даний час має у власності більше 20% від кількості розміщених (голосуючих) акцій, тоді як його частка від загального розміру зареєстрованого статутного капіталу складає менше 20%.

Відповідно до положень п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дивіденди — платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, Інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Особливості оподаткування нерезидентів передбачені п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента (п.п. «б» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

Згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.1 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Згідно з п. 3.2 ст. З ПКУ якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

При цьому, статтею 103 ПКУ встановлено порядок застосування міжнародного договору України про уникнення прдвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.

Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі — Конвенція) підписана 08.11.2012, ратифікована Верховною Радою України 04.07.2013, набрала чинності 07.08.2013.

Відповідно до ст. 10 Конвенції дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.

Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа  — фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником дивідендів є компанія (яка не є товариством), яка володіє безпосередньо принаймні 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди та інвестувала в придбання акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100 000 євро,
 

b) 10 відсотків від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.

При цьому «дивіденди» у випадку використання в цій статті означає дохід від акцій або інших прав, які не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохід від інших корпоративних прав, який підлягає такому самому оподаткуванню, як дохід від акцій відповідно до законодавства тієї Держави, резидентом якої є компанія, що розподіляє прибуток.

Положення пунктів 1 і 2 цієї статті не застосовуються, якщо особа — фактичний власник дивідендів, яка є резидентом Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність в іншій Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, через розташоване в ній постійне представництво, і холдинг, стосовно якого сплачуються дивіденди, справді повязании з таким постійним представництвом.

У такому випадку застосовуються положення статті 7 Конвенції.

Згідно з п.п. 14.1.86 п. 14.1 ст. 14 ПКУ інститути спільного інвестування (далі — ICI) — інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.

Основи діяльності ICI регулюються Законом України від 05.07.2012 № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» (із змінами і доповненнями) (далі — Закон № 5080).

Згідно з п. 1 ст. 8 Закону № 5080, корпоративний фонд — юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування.    

Корпоративний фонд вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законодавством порядку (п. 4 ст. 8 Закону № 5080).

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ст. 1 Закону № 5080 акція корпоративного інвестиційного фонду — цінний папір, емітентом якого є корпоративний інвестиційний фонд (далі — корпоративний фонд) та який посвідчує майнові права його власника (учасника корпоративного фонду), включаючи право на отримання дивідендів (для закритого корпоративного фонду), частини майна корпоративного фонду у разі його ліквідації, право на управління корпоративним фондом, а також немайнові права, передбачені Законом № 5080.

Установчим документом корпоративного фонду є його статут (п. 1 ст. 11 Закону № 5080).

Відповідно до п.п. 9 п.2 ст. 11 Закону № 5080 статут корпоративного фонду повинен містити відомості, зокрема, про розмір статутного капіталу.

Отже, розмір капіталу корпоративного фонду визначається його установчим документом (статутом).

Таким чином, положення п.п. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції щодо ставки податку на доходи нерезидентів у розмірі 5 % можуть застосовуватися до операцій з виплати дивідендів з України за акціями корпоративного інвестиційного фонду (резидента України) на користь кіпрської компанії, у разі якщо кіпрська компанія є резидентом Республіки Кіпр, фактичним власником таких дивідендів, володіє принаймні 20 відсотками капіталу в такому інвестиційному фонді (капітал інвестиційного фонду визначається його статутом), інвестувала в придбання акцій такого інвестиційного фонду не менше як 100 000 євро та не має постійного представництва в Україні.

У разі, якщо кіпрська компанія володіє менше ніж 20 відсотками капіталу інвестиційного фонду (капітал інвестиційного фонду визначається його статутом), положення п.п. «а» п. 2 ст. 10 Конвенції щодо ставки податку на доходи нерезидентів у розмірі 5 % не застосовується.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.