Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.07.2020 р. № 2646/6/99-00-05-05-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питання надання звіту про контрольовані операції підприємством, що реорганізується, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 23.05.2020, (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до інформації, наданої платником, підприємство планує провести реорганізацію шляхом приєднання. Вказану реорганізацію планується завершити 30.09.2020.

При цьому підприємством, що реорганізується, з 01.01.2020 здійснювалися господарські операції з нерезидентом-пов’язаною особою, які за вартісними критеріями підпадають під визначення контрольованих.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений ст. 107 Цивільного кодексу України (далі -ЦКУ).

Відповідно до частини першої ст. 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п’ята ст. 104 ЦКУ).

Відповідно до частин другої — четвертої ст. 107 ЦКУ встановлено, що після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Порушення положень частин другої та третьої ст. 107 ЦКУ є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб — правонаступників.

Частиною 1 статті 48 Законом України від 6 лютого 2018 року № 2275-VІІІ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон № 2275) визначено, що Товариство припиняється внаслідок передання всього свого майна, усіх прав та обов’язків іншим господарським товариствам -правонаступникам, зокрема, шляхом приєднання.

Приєднання товариства є припинення одного або декількох товариств з переданням ним (ними) згідно передавальним актом усього свого майна, всіх прав та обов’язків іншому господарському товариства - правонаступнику (ст. 50 Закону № 2275).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до підпунктів 140.5.1 та 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу платник податку на прибуток при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 Кодексу, збільшує фінансовий результат податкового (звітного) року:

на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 цього Кодексу;

на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 цього Кодексу.

У Додатку ТЦ до Декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 №    897 (далі - Декларація), здійснюється розрахунок різниць, які відображаються у рядках 3.1.3 ТЦ та 3.1.4 ТЦ Додатка РІ до Декларації для коригування фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу встановлено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до п.п. 39.4.3 п. 39.4 ст. 39 Кодексу платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період.

Для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Оскільки всі права та обов’язки підприємства, що реорганізується, в силу дії Закону № 2275 та ЦКУ, переходять до іншого господарського товариства -правонаступника, то обов’язки, що встановлені нормами Кодексу, зокрема ст. 39 щодо підготовки документації та подання звіту про контрольовані операції, теж переходять до підприємства-правонаступника.

Таким чином, підприємство-правонаступник до 1 жовтня року, що настає за звітним, повинно подати звіт про контрольовані операції за весь звітний період, з урахуванням даних реорганізованого підприємства.

При цьому, у разі якщо ціни контрольованої операції не відповідатимуть принципу «витягнутої руки», платнику податків підпунктом 39.5.4.1 п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу надається право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Підпунктом 39.5.4.2 п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу визначено, що самостійне коригування є коригуванням платником податків ціни контрольованої операції, за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки», навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення контрольованої операції.

У випадку, вказаному у зверненні, таке коригування здійснює підприємство-правонаступник.

Додаток ТЦ «Самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платника податку» до Декларації подається у разі проведення платником податку-правонаступником самостійного коригування, проведеного відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.