Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.07.2020 р. № 2637/6/99-00-04-03-03-06/ІПК

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що перебуває на третій групі спрощеної системи оподаткування та є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці щодо якої не оформлено право оренди.

 Одним із видів діяльності Товариства є «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».

Товариство, посилаючись на Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення, технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», відповідно до якого з 1 липня 2020 року набирає чинності нова редакція п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу щодо звільнення платників єдиного податку від сплати земельного податку за земельні, ділянки, що використовуються для провадження господарськрї діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)), запитує про наявність у нього обов’язку із справляння земельного податку за земельну ділянку, право на яку Товариством не оформлено, у тому числі якщо розташовані на такій земельній ділянці об’єкти нерухомості Товариство надає в оренду.

Кодекс визначає, що плата за землю справляється у двох формах - земельний податок із власників та постійних користувачів земельних, ділянок (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу),а також орендної плати за надання у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 п, 14.1 ст. 14 Кодексу).

Обов’язок із справляння (яке передбачає декларування та сплату зобов’язань) плати за землю настає у власників земельних ділянок та/або землекористувачів з дня виникнення права власності або права коригування земельними ділянками (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Таким чином у Товариства не виникає обов’язок із декларування плати за землю за земельну ділянкуправовстановлюючі документи,на яку ним не оформлені.

Водночас  використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

 Орган місцевого самоврядування, керуючись нормами ст.377 Цивільного кодексу України, ст.ст.120,125,126 та 206 Земельного кодексу України, може порушити питання про компенсацію, завданої шкоди (ст.ст. 1166,1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної впасності.

Разом з цим  зауважуємо, оскільки Товариство розпочало процедуру щодо оформлення договору оренди землі, тобто у майбутньому отримає земельну ділянку на праві оренди, то звільнення, передбачене п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу (як у чинній так і у новій редакціях) на таку земельну ділянку, у тому числі у разі надання її та/або нерухомого майна, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду, не поширюється.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).