Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.06.2020 р. № 2396/ІПК/15-32-04-05-09

Головне управління ДПС в Одеській області розглянуло запит про надання податкової консультації стосовно практичного застосування деяких норм чинного законодавства в частині визначення суб’єкта господарювання за критеріями, як великого платника податків, для цілей обліку, оподаткування та визначення тривалості перевірок та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №755-VІ зі змінами (далі - Кодекс), повідомляє.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).

Положення Кодексу регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно положень пп. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Кодексу великий платник податків це - юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів евро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона евро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період;

Порядок формування Реєстру великих платників податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 911 "Про затвердження Порядку формування Реєстру великих платників податків" (далі - Порядок).

Формування і затвердження Реєстру великих платників податків (далі -Реєстр ВПП) на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених Кодексом для великих платників податків, щороку здійснює Державна податкова служба України.

До Реєстру ВПП включаються платники податків, які відповідають критеріям великого платника податків, визначеним п.п 14.1.24 п.14.1 ст. 14 Кодексу.

У разі включення платника податків до Реєстру ВПП на нього поширюються особливості, визначені Кодексом для великих платників податків.

Згідно положень п.6 р.ІІ Порядку Реєстр ВПП на наступний календарний рік затверджується наказом ДПС до 27 вересня поточного року та не пізніше наступного робочого та оприлюднюється на офіційному порталі ДПС та знаходиться за посиланням:

https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--регеlік/rееstri/393202.html.

Відповідно до наказу ДПС України про затвердження Реєстру ВПП на наступний календарний рік до 15 жовтня формується електронне повідомлення про включення відповідного підприємства до Реєстру ВПП на наступний календарний рік, з використанням електронно-цифрового підпису з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу, та направляє на електронну адресу, з якої надіслана остання прийнята ДПС податкова звітність, або надсилає на паперовому носії поштовим відправленням за формою № 1-ВПП, наведеною в додатку 2 до Порядку, з повідомленням про вручення (п.6 р.ІІІ Порядку).

В Реєстрі ВПП на 2020 рік, затвердженого наказом ДПС України від 26.09.2019 № 98 зі змінами, Ваше підприємство не перебуває, а отже у 2020 році на нього не поширюються особливості, визначені Кодексом, зокрема і п.49.4 ст.49, п.64.7 ст.67, п.82.1,82.2 ст.82 та п.85.2 ст.85 Кодексу, для великих платників податків.

З огляду на те, що нормами Кодексу не визначені поняття суб'єкта малого та середнього підприємництва, відповідно до п.5.3 ст.5 Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

У зв'язку з цим, зокрема, для визначення тривалості перевірок цих суб'єктів господарювання застосовуються норми пункту 3 статті 55 Господарського кодексу України.

 Так, суб'єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Інші суб'єкти господарювання належать до суб'єктів середнього підприємництва.

При цьому нормами статті 82 Кодексу визначено строки проведення документальних планових та позапланових перевірок з прив'язкою до вищенаведених категорій суб'єктів господарювання.

Щодо особливостей обліку, то питання ведення суб'єктами господарювання бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності регулюється положеннями Закону України від 16 липня 1999 року № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон).

 Критерії для підприємств щодо їх належності до мікропідприємств, малих, середніх або великих встановлено п. 2 ст. 2 Закону.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Мінфіном, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону).

Оскільки Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову і бюджетну політику, зокрема у сфері бухгалтерського обліку (п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375), з питання відображення в бухгалтерському обліку операцій і належності суб'єктів господарювання до відповідної категорії в рамках Закону про бухгалтерський облік доцільно звертатись до Мінфіну.

Крім того зазначаємо, що відповідно до п.52.2 ст.52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.