Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.07.2020 р. № 2699/6/99-00-05-05-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення обслуговуючого кооперативу щодо оподаткування неприбуткових організацій та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі  — Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

Заявник звернувся з питанням щодо відповідності вимогам для перебування у статусі неприбуткової організації обслуговуючого гаражного кооперативу у разі надання платних послуг з розміщення автомобілів на тимчасово відкритих ділянках на території такого кооперативу власникам приватних автомобілів, що не є членами цього кооперативу.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначає Закон України від 10 липня 2003 року № 1087-IV «Про кооперацію» із змінами (далі  — Закон № 1087).

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи:

—  виробничі, обслуговуючі та споживчі.

За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо (частина друга ст. 6 Закону № 1087).

У статті 2 Закону № 1087 наведено, зокрема, термін «обслуговуючий кооператив», що визначає кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Відповідно до ст. 23 Закону № 1087 кооперативи мають право провадити будь-яку господарську діяльність, передбачену статутом і не заборонену законом.

Інші кооперативи, що не є виробничими, надають послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку.

Дохід кооперативу, як передбачено ст. 25 Закону № 1087, формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат та витрат на оплату праці найманих працівників.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі —  неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

—  утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

—  установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

—  установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

—  внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі  — Реєстр).

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства).

Отже, якщо статутом гаражного кооперативу, що внесений до Реєстру, передбачено надання платних послуг з розміщення автомобілів на тимчасово відкритих ділянках на території такого кооперативу власникам приватних автомобілів, що не є членами цього кооперативу, і обсяг таких послуг не перевищує 20 відсотків загального обороту кооперативу, то зазначені операції не є підставою для втрати статусу неприбуткової організації, за умови, що отримані доходи (прибутки) від такої діяльності використовуються неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, як це передбачено п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та не здійснюється розподіл доходів серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу, така організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.