Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.07.2020 р. № 2704/6/99-00-05-05-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення громадської організації щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операцій неприбуткових організацій з надання платних послуг та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі —  Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

У зверненні заявника зазначено, що відповідно до статей 16 і та 17 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-ХІV «Про архітектурну діяльність» (далі  — Закон № 687), Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554, та інших нормативних документів саморегулівній організації у сфері архітектурної діяльності делеговано повноваження Мінрегіону щодо проведення професійної атестації інженерів технічного нагляду.

У зв’язку з наданням зазначених послуг на платній основі виникає питання відповідності вимогам для перебування у статусі неприбуткової організації такої саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності.

Відповідно до п.п. 5 п. 9 розділу II Закону України від 17 жовтня 2019 року № 199-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» протягом року з дня набрання чинності цим Законом плата за проведення професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, зараховується до доходів Державного бюджету України, крім випадків проведення професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, на підставі делегованих повноважень саморегулівними організаціями у сфері архітектурної діяльності.

Згідно зі ст. 16 1 Закону № 687 в Україні можуть створюватися і діяти саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності.

Неприбуткові добровільні об'єднання фізичних та юридичних осіб, що провадять підприємницьку та професійну діяльність (далі  — об’єднання), набувають статусу саморегулівних організацій з дня їх реєстрації центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, і внесення відомостей про них до державного реєстру саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності.

Відповідно до п. 2 Порядку реєстрації саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності, зареєстрованого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 травня 2014 року № 137 (далі  — Порядок № 137), реєстрація саморегулівних організацій здійснюється Мінрегіоном України на безоплатній основі шляхом прийняття наказу Мінрегіону України про реєстрацію саморегулівної організації та внесення відповідних відомостей про неї до реєстру.

Пунктом 3 Порядку № 137 встановлено, що Мінрегіон України здійснює реєстрацію однієї саморегулівної організації за відповідним напрямом підприємницької чи професійної діяльності.

Об'єднання можуть бути зареєстровані Мінрегіоном України як саморегулівні організації, якщо вони відповідають критеріям, визначеним п. З Порядку № 137.

Для реєстрації саморегулівної організації, як встановлено п. 4 Порядку № 137, об'єднання подає Мінрегіону України заяву із зазначенням напряму підприємницької чи професійної діяльності, за яким передбачається здійснювати саморегулювання, до якої додаються, зокрема, і засвідчені в установленому порядку копії установчих документів, рішення про внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об’єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань визначає Закон України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» зі змінами (далі  — Закон № 4572).

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону № 4572 громадське об’єднання — це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадська організація —  це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (частина третя ст. 1 Закону № 4572).

Частиною п’ятою ст. 1 Закону № 4572 передбачено, що громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Водночас згідно з п. 2 частини другої ст. 21 Закону № 4572 громадське об’єднання зі статусом юридичної особи має право здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об’єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об’єднання та сприяє її досягненню.

 Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об’єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі —  неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

—  утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

—  установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

—  установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

—  внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені громадські об’єднання.

Отже, утворена згідно із Законом № 4572 та внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій громадська організація, яка зареєстрована як саморегулівна організація у сфері архітектурної діяльності відповідно до Закону № 687, не сплачує у встановленому порядку податок на прибуток з доходів, отриманих нею в межах статутної діяльності, зокрема від надання платних послуг, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, як це передбачено п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та не здійснюється розподіл доходів серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу, така організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.