Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.07.2020 р. № 2736/6/99-00-05-06-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість при взаєморозрахунках між постійним представництвом нерезидента та його материнською компанією та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі  — Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Представництво не веде самостійної господарської діяльності, але від імені материнської компанії здійснює операції з отримання на свій поточний рахунок коштів за реалізовані через систему BSP ІАТА послуг авіаперевезення, які здійснюються материнською компанією, та переказ цих коштів материнській компанії.

Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України.

Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності — установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

Відповідно до пункту 12 Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 18 січня 1996 № 30 (зі змінами), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 січня 1996 року за № 34/1059, представництво суб'єкта господарської діяльності не є юридичною особою і не здійснює самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені і за дорученням іноземного суб'єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України.

 Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні може здійснювати функції, пов'язані з виконанням представницьких послуг, тільки в інтересах іноземного суб'єкта господарської діяльності, зазначеного у Свідоцтві.

Також частиною 2 статті 95 Цивільного кодексу України визначено, що представництво є відокремленим підрозділом головної компанії-нерезидента і не є юридичною особою.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Підпунктом «г» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу II Кодексу, визначено, що особою для цілей розділу V Кодексу є, у тому числі, постійне представництво нерезидента.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Щодо визначення податкових зобов'язань з ПДВ при надходженні коштів на рахунок постійного представництва від продажу авіаквитків

Згідно із пунктом 195.1 статті 195 розділу V Кодексу операції з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за ставкою 0 %.

Таким чином, постачання безпосередньо підприємством-перевізником послуг з міжнародного перевезення пасажирів з оформленням єдиного міжнародного перевізного документа оподатковується ПДВ за нульовою ставкою.

Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Враховуючи вищенаведене, у разі здійснення продажу представництвом нерезидента авіаквитків на міжнародні авіаперевезення, що здійснюються авіакомпанією - резидентом або авіакомпанією - нерезидентом, вартість таких квитків формується без ПДВ (за ставкою 0 %).

На дату виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг з міжнародного перевезення платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 Кодексу).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015    № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.

Щодо визначення податкових зобов'язань з ПДВ при надходженні коштів на рахунок постійного представництва нерезидента в Україні від головної компанії - нерезидента

Фінансування витрат постійного представництва нерезидента в Україні не може вважатись компенсацією вартості товарів/послуг у зв'язку з тим, що операції між головною компанією та таким представництвом не можуть вважатись операціями з постачання товарів/надання послуг.

Враховуючи зазначене, у випадку, якщо кошти, що надходять на рахунок постійного представництва нерезидента в Україні від головної компанії-нерезидента, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким представництвом, то у зв'язку із відсутністю об'єкта оподаткування податком на додану вартість при отриманні таких коштів постійне представництво нерезидента в Україні не визначає податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Зазначена позиція також викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 3 серпня 2018 року № 673 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування податком на додану вартість». Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.