Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ВIННИЦЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.12.2017 р. № 2943/ІПК/08/02-32-12-03

Про єдиний податок четвертої групи

Головне управління ДФС у Вінницькій області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на запит Товариства щодо порядку визначення частки сільськогосподарської продукції у доході платника єдиного податку четвертої групи (далі - Податок), повідомляє.

Товариство повідомило, що є платником Податку і має намір укласти договір про співробітництво (далі - Договір) з іншим платником Податку. При цьому Товариство зацікавлене у з’ясуванні порядку включення доходу отриманого від виконання такого Договору до частки сільськогосподарської продукції у доході Платника.

Аналіз наданої Товариством інформації про положення Договору дає підстави вважати такий Договір договором спільної діяльності, у якому одна сторона - Товариство, надає матеріальні та трудові ресурси в обробітку земельних ділянок, право на використання яких для цілей Договору надається іншим учасником. Інформація про погодження на передачу Договору прав користування орендованих земельних ділянок не надана.

Водночас, Товариством вказано, що розподіл прибутку від Договору відбуватиметься в натуральній формі, у той час, як інформація про оцінку внесків сторін Договору, а також порядок оцінки вартості виробленої Договором продукції Товариством не вказано.

Оскільки об'єктом оподаткування для платників Податку є площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292 1.1 ст. 292 Кодексу), а земельні ділянки надаються Договору на підставах інших ніж передбачених Кодексом, то вони не можуть бути визнаними об’єктом оподаткування ні Товариством, ні іншою стороною Договору.

При цьому продукція, що вироблена Договором, не може вважатися продукцією, що вироблена платниками Податку.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.