Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.07.2020 р. № 2780/ІПК/26-15-05-06-11

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло запит про надання індивідуальної консультації щодо віднесення операцій між Пайовим інвестиційним фондом, яким управляє КУА, та компанією - нерезидентом, яка не сплачує податок на прибуток на власній території та організаційно-правова форма якої є в переліку, визначеному Постановою КМУ № 480 від 04.07.2017 р. до контрольованих відповідно до вимог п.п «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 № 2755-VІ, із змінами та доповненнями (далі —  Кодекс), та керуючись ст. 52 Кодексу, у межах компетенції повідомляє наступне.

Згідно з п.п. 19-1.1.28 п. 19-1.1 ст. 19-1 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, але не виключно, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. ,39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
 

б) операції з придбання (продажу) послуг;
 

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;
 

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
 

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Згідно з п.п «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм- нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок на прибуток з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» (далі —  Перелік № 480).

Відповідно до п.п «г» п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені, п.п. 39.2.1.1-39.2.1.3 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

—  річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

— обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про інститути спільного інвестування» від 15.07.2015 р. № 5080-VI (зі змінами та доповненнями) (далі —  Закон № 5080- VI) пайовим фондом вважається сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону № 5080-VI пайовий фонд створюється компанією з управління активами.

Так, відповідно до ч. З ст. 41 Закону № 5080-VI пайовий фонд не є юридичною особою і не може мати посадових осіб.

Але, відповідно до ч. 1-3 ст. 43 Закону № 5080-VI бухгалтерський та податковий облік операцій і результатів діяльності із спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами через пайовий фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій і результатів діяльності таких інститутів спільного інвестування, активи яких перебувають в її управлінні.

 Укладаючи договори за рахунок активів пайового фонду, компанія з управління активами діє від свого імені в інтересах пайового фонду з обов’язковим зазначенням у таких договорах реквізитів фонду.

 Активи пайового фонду реєструються в установленому порядку на ім’я компанії з управління активами з обов’язковим зазначенням реквізитів такого фонду.

Відповідно до частини 1 ст. 63 Закону № 5080-VI компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування.

Відповідно до частини 2 ст. 70 Закону № 5080-VI кошти пайового фонду зараховуються на окремий рахунок компанії з управління активами у банку окремо від власних коштів компанії з управління активами та коштів інших пайових фондів.

Так, відповідно до розділу VI Положення «Про особливості бухгалтерського обліку операцій інститутів спільного інвестування» затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.11.2013 № 2669 (у редакції рішення від 06.10.2015 №1611), що 19.12.2013 зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 2156/24688, встановлено:

— компанія з управління активами складає окрему фінансову звітність за результатами власної діяльності та діяльності зі спільного інвестування кожного зі створених нею пайових інвестиційних фондів.

Крім того, п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу визначено особливості оподаткування інститутів спільного інвестування, які полягають у звільненні від оподаткування податком на прибуток підприємств коштів спільного інвестування, а саме:

—  коштів, внесених засновниками корпоративного фонду, коштів та інших активів, залучених від учасників інституту спільного інвестування, доходів від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходів, нарахованих за активами спільного інвестування, та інших доходів від діяльності інституту спільного інвестування (відсотків за позиками, орендованих (лізингових) платежів, роялті тощо).

Зазначене звільнення від оподаткування є податковою пільгою з податку на прибуток підприємств (код 11020303) відповідно до Довідників податкових пільг, які затверджуються Головою ДПС.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування та суспільне значення здійснюваних ними витрат, а також те, що компанія з управління активами повинна складати та подавати до контролюючих органів окремо податкові декларації з податку на прибуток підприємств за результатами діяльності кожного пайового інвестиційного фонду, активами якого така компанія управляє, то компанія з управління активами повинна подавати звіт про контрольовані операції за кожного пайового інвестиційного фонду, активами якого управляє.

Звертаємо увагу, що будь-які висновки щодо віднесення конкретних операцій платників податків до контрольованих, можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.