Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.07.2020 р. № 2793/6/99-00-05-06-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі — Кодекс), до операцій з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19) та, керуючись статтею 52 Кодексу, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство здійснює операції з придбання медичних товарів, що входять до переліку товарів, операції з постачання яких на митній території України звільнюються від оподаткування ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (далі — Закон № 540) викладено в новій редакції пункт 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з:

— ввезення на митну теритфію України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України;

— постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Норми пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу застосовуються до операцій, здійснених в період, починаючи з 17 березня 2020 року, і до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Перелік товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19), на які розповсюджується режим звільнення від оподаткування, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 та доповнено окремими товарними позиціями України від 8 квітня 2020 року № 271 (далі — Перелік № 224).

Операції з постачання товарів на митній території України, які здійснюються після 17 березня 2020 року (15 квітня 2020 року для товарних позицій, включених до Переліку № 224 Постановою № 271), звільняються від оподаткування незалежно від періоду, коли такі товари було виготовлено чи придбано на митній території) України або ввезено на митну територію України (до дати запровадження пільги з оподаткування чи після такої дати).

Головним критерієм ддя застосування пільги з оподаткування, встановленої пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, є включення товару до Переліку № 224.

Операції з постачання на митній території України товарів, включених до Переліку № 224, звільняються від оподаткування ПДВ.

Режим звільнення від оподаткування застосовується:

—    з 17 березня 2020 року до операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку № 224 (в редакції, до внесення доповнень постановою №271);

—    з 15 квітня 2020 року до операцій з постачання всіх товарних позицій, включених до Переліку № 224, в току числі з урахуванням Постанови № 271.

Операції з постачання  товарів на митній території України, які здійснюються після 17 березня  2020 року (15 квітня 2020 року для товарних позицій, включених до Переліку № 224 Постановою № 271), звільняються від оподаткування незалежно від періоду, коли такі товари було виготовлено чи придбано на митній території України або ввезено на митну територію України (до дати запровадження пільги з оподаткування чи після такої дати).

Щодо питання 1

Законом № 540 передбачено застосування режиму звільнення від оподаткування до операції з постачання товарів з Переліку № 224 на митній території України з моменту запровадження карантинних заходів на території України, тобто, з 17 березня 2020 року.

У зв’язку з цим податкові накладні, які були складені в період з 17 березня по 2 квітня 2020 року із застосуванням ставки 7 або 20 відсотків, вважаються такими, що складені з порушенням (не відповідають вимогам) положення пункту 71 підрозділу 2 Розділу XX Кодексу.

 Тому податкові зобов’язання з ПДВ, визначені у таких податкових накладних, підлягають коригуванню після повернення покупцям сплаченої ними суми ПДВ, або зарахування її в рахунок оплати майбутніх поставок.

Вартість товарів, що включені до Переліку № 224, повинна визначатися без ПДВ з настання дати запровадження пільги, встановленої пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, відповідно до змін, внесених Законом № 540, тобто з 17 березня 2020 року.

 Ця вимога законодавства застосовується незалежно від того, чи містять договори та первинні документи, складені на постачання таких товарів, положення щодо необхідності нарахування ПДВ чи ні, а також незалежно від дати укладення таких договорів.    

При цьому платники податку мають провести перерахунки, згідно з якими сума ПДВ, що була сплачена (нарахована) у складі вартості придбаних товарів та відображена в податкових накладних, складених щодо операцій із такими товарами, які відбулися в період з 17 березня 2020 року до 01 квітня 2020 року (включно), має бути або повернута покупцям, або зарахована в рахунок оплати вартості наступних поставок.

При проведенні такого коригування:

— платник податку - постачальник повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена з нарахуванням ПДВ, в якому вказати зі знаком «мінус» показники щодо поставлених товарів із Переліку № 224.

 Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) отримувачем (покупцем) товарів;
— платник податку - постачальник повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на операцію з постачання товарів з Переліку № 224, яка звільняється від оподаткування, без нарахування ПДВ.

При складанні розрахунку коригування до податкових накладних, складених з 17 березня 2020 року на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, у графі 2.1 розділу Б «Код причини коригування» слід вказувати одну з причин коригування, яка дає можливість привести показники податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування, до значення «нуль» (тобто «обнулити» податкову накладну).

Наприклад, застосовувати код 103 «Повернення товару або авансових платежів».

Розрахунки коригування до податкових накладних, складених з 17 березня 2020 року на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, складаються на дату повернення сум податку покупцям, а у разі зарахування таких сум податку в рахунок майбутніх поставок — на дату такого зарахування.

При цьому у разі зарахування сум податку, нарахованих (сплачених) при постачанні товарів з Переліку № 224 в період з 17 березня 2020 року до 01 квітня 2020 року (включно), в рахунок майбутніх постачань — на дату такого зарахування складається податкова накладна на операцію з постачання товарів за номенклатурою, визначеною договором щодо обсягу таких майбутніх постачань.

Податкова накладна, яка складається разом з розрахунком коригування на заміну податкової накладної, що була складена з 17 березня 2020 року на операцію з постачання товарів з Переліку № 224, складається на дату здійснення першої події.

Тобто, дати складання податкової накладної, складеної з 17 березня 2020 року на операцію з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, та податкової накладної, складеної на цю ж операцію із зазначенням пільги з оподаткування, не повинні відрізнятися.

Водночас у податковій звітності з ПДВ платником податку відображається операція з постачання товарів з Переліку № 224, яка звільняється від оподаткування ПДВ — за такою операцією має бути складена податкова накладна без нарахування ПДВ.

Тож податкові накладні, складені з 17 березня 2020 року на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, та розрахунки коригування до таких податкових накладних, в податковій декларації з ПДВ за березень та будь-які наступні звітні періоди не відображаються.

Тобто, в декларації за березень операція з постачання товарів з Переліку № 224, відображається виключно як звільнена від оподаткування ПДВ.

Якщо ж платник податку, який при складанні податкової звітності з ПДВ за березень 2020 року включив податкові накладні, складені з 17 березня 2020 року на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, такий платник податку має право подати до податкової звітності з ПДВ за березень 2020 року уточнюючий розрахунок, на підставі якого зменшити податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані за операцією з постачання товарів з Переліку № 224.

Щодо питання 2

Правила формування додаткового кредиту та вимоги до його документального підтвердження встановлені статтею 198 та статтею 201 ПКУ.

При цьому, враховуючи норми статті 198 та пункту 201.10 статті 201 Кодексу, оскільки податкові накладні, які були складені в період з 17 березня по 1 квітня 2020 року (включно) з застосуванням ставки 7 або 20 відсотків вважаються такими, що складені з порушенням (не відповідають вимогам) положення пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, а тому суми ПДВ зазначені у таких податкових накладних не можуть бути включені до складу податкового кредиту будь-якого звітного періоду.

Відповідно до абзаців першого - другого пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством; платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених зазначеними документами.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Визнання та склад витрат визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі — ПСБО 16), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від З1 грудня 1999 року № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248.

Тому з питання відображення в бухгалтерському обліку витрат рекомендуємо звернутися до Міністерства фінансів України.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.