Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У РІВНЕНЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.07.2020 р. № 2818/ІПК/17-00-04-04-07

Головне управління ДПС у Рівненській області розглянуло звернення платника (далі  — Товариство) щодо коригування фінансового результату до оподаткування згідно з п.п. 140.5.4 п.п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі  — Кодекс), та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

Відповідно до інформації, наданої платником, Товариство придбає товари у резидента Федеративної Республіки Німеччини з організаційно-правовою формою GmbH & Co.KG. Платник запитує, чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування за результатами 2020 року у відповідності до вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, якщо операція не є контрольованою та нерезидентом надано довідку про сплату ним податку на прибуток (корпоративного податку) у 2020 році та яка інформація має вказуватись у довідці.

Згідно з вимогами п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Підпунктом 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операції, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2  ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».

Контрольованими операціями, відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39 2.1 п. 39.2   ст. 39 Кодексу, є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а)  господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 цього підпункту;

б)  зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в)  господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г)  господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

ґ)  господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

При цьому, п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу встановлено, що господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

—  річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

—  обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року № 1100 внесено зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 р. № 480 “Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, а саме включено організаційно-правову форму «GmbH & Co.KG» (Федеративна Республіка Німеччина).

Якщо з урахуванням вартісних критеріїв, визначених у пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, господарські операції з придбання товарів (робіт,послуг) у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, не визнаються контрольованими, платники податків мають збільшити фінансовий результат за підсумками 2020 року на суму 30 відсотків вартості таких товарів (робіт, послуг).

Нерезидентом, який не сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) для цілей п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, вважається:

-    нерезидент, звільнений відповідно до законодавства країни реєстрації від сплати такого податку в звітному році незалежно від підстав та причин такого звільнення; або

-    якщо ставку податку на прибуток (корпоративний податок) для такого нерезидента встановлено в розмірі 0%.

У разі незастосування платником податків різниці відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу ,о бґрунтування цін таких операцій за принципом "витягнутої руки" згідно з методологією трансфертного ціноутворення платник податків має надати на вимоіу контролюючого органу під час документальної перевірки та/або у випадках, передбачених п. 73.3 ст. 73 Кодексу.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п.39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються неконтрольованими, і платник податку не формує різницю відповідно до вимог пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Стаття 39 Кодексу не визначає документ та орган, який має видавати документ для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Документом підтвердження сплати податку насамперед може бути документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, який повинен бути належним чином легалізований, перекладений відповідно до законодавства України.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.