Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.07.2020 р. № 2945/ІПК/99-00-09-03-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення ТОВ про надання індивідуальної податкової консультації і повідомляє наступне.

У звернені Товариство повідомляє, що Товариство є суб’єктом господарювання, видами діяльності якого є: виробництво продуктів нафтоперероблення; виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик; виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у. (основний); виробництво тари з пластмас; оптова торгівля хімічними продуктами; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.

Для виробництва різного виду масел Товариство постійно закуповує в досить великій кількості базової оливи марки 1-20, 1-40 (код УКТ ЗЕД 2710 19 99 00) та розчинники (код УКТЗЕД 3814 00 90 90)

Товариство запитує:

1. Чи є Товариство платником акцизного податку?

2. Чи є Товариство розпорядником акцизного складу?

3. Чи вважаються місця зберігання масла та розчинників акцизними складами?

4. Чи потрібно Товариству за вищезазначених обставин реєструватися у системі електронного адміністрування реалізації пального, проводити інвентаризацію обсягів залишків пального та розчинників і надати акт інвентаризації обсягів залишків пального до контролюючого органу?

5. Чи потрібно Товариству за вищезазначених обставин отримувати ліцензію на місце зберігання пальногота розчинників і який порядок її отримання саме для місця зберігання розчинників?

6. Чи підпадають базові оливи марки 1-20, 1-40 та розчинники до підакцизних товарів?

7. З якої дати потрібно буде сплачувати акцизний податок?

Щодо питань 1,2, 3 та 6

Відповідно до п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі -Кодекс) платником акцизного податку є, зокрема:

особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

особа - суб'єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України.

особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку (п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п 14.1.141-1 п.14.1 ст. 141 Кодексу пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

З 23.05.2020 набули чинності зміни до п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), внесені Законом № 466, згідно з якими перелік підакцизного пального доповнено, товарами:

 

Код товару (продукції) згідно 3 УКТ ЗЕД	Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД
2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00	Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° С (за методом ІБО 3405, еквівалентним методу АБТМ Б 86), крім палива пічного побутового
3814 00 90 90	Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу

Зміни щодо оподаткування акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1000 літрів нафтопродуктів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, зокрема, але не виключно 2710 19 99 00, внесені до Кодексу Законом № 466, стосуються лише суміші газойлів (зокрема, дизпалива), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° С (за методом ІSО 3405, еквівалентним методу АSТМ D 86), крім палива пічного побутового, а також за ставкою 245,5 євро за 1000 літрів - 3814 00 90 90 тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу, інші готові суміші на основі метанолу.

У той же час акцизним податком не оподатковуються базові оливи та аналогічні нафтопродукти, які під час фракційної розгонки за методом 180 3405 за температури 350° С зазвичай переганяються у кількості до 35 об. % .

Згідно зі статтею 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 39 п. 4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227, Держмитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 39 п. 4 Положення), тобто питання щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД не належить до компетенції ДПС.

Отже, для встановлення належності зазначених товарів до підакцизних товарів, та визначення їх коду УКТ ЗЕД пропонуємо звернутись до Державної митної служби України.

Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - це, зокрема: приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:

- приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

- приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

- приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Згідно з п.п.14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Таким чином, якщо товар з кодом УКТ ЗЕД 2710 19 99 00 відповідає опису «Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° С (за методом ІSО 3405, еквівалентним методу АSТМ D 86)» та з кодом 3814 00 90 90 -«Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу», в розумінні п.п 14.1.141і    п.14.1 ст. 141 Кодексу підпадає під

визначення пальне.

Товари, на які встановлені ставки акцизного податку згідно УКТ ЗЕД відповідно до п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) є підакцизними товарами.

Особа, яка виробляє підакцизні товари, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України або реалізує пальне відповідно до п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку та розпорядником акцизного складу.

Товариством не надано будь-якої інформації щодо загальної місткості ємності / ємностей для зберігання пального, щодо обсягів пального, яке отримується протягом календарного року, та будь-яких документів, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, на якій знаходиться ємність для зберігання пального, документів, на підставі яких Товариство використовує ємність, тому надати ґрунтовну відповідь на питання щодо розпорядника акцизного складу не видається можливим.

Отже, якщо Товариство використовує приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а Товариство (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, то таке приміщення не є акцизним складом, а Товариство відповідно не є розпорядником акцизного складу.

У такого Товариства відсутній обов’язок реєструватись, як платник акцизного податку.

Якщо Товариство використовує приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального перевищує 200 кубічних метрів, а Товариство (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, то таке приміщення є акцизним складом, а Товариство відповідно є розпорядником акцизного складу. У такому випадку Товариство зобов’язане реєструватись, як платник акцизного податку.

Щодо питання 4

Із розширенням з 23.05.2020 переліку підакцизних товарів (пального) Кодексом не передбачено інвентаризація обсягів залишків пального з наданням актів інвентаризації залишків пального до контролюючого органу.

Для врахування обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, платник може відповідно до п.п. 232.4.2 п. 232.4 ст. 232 Кодексу зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального. Умовою такої реєстрації є наявність на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального у цій заявці.

Щодо питання 5

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) визначає основні засади регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема пальним, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України.

Статтею 1 Закону № 481/95-ВР визначено, зокрема:

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місце зберігання пального - місце (територія), на жому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

Зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії .(ст. 15 Закону № 481/95-ВР).

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій, зокрема, пального передбачено ст 3. Закону № 481/95-ВР.

Отже, якщо Товариство здійснює зокрема, зберігання, товару що підпадає під визначення відповідно до п.п 14.1.141-1 п.14.1 ст. 141 Кодексу пальне, приміщення або територія на якій здійснюється така діяльність, підпадає під визначення місце зберігання пального і зобов’язані отримати відповідну ліцензію.

Щодо питання 7

Відповідно до п.п. 49.2 1 п. 49.2 ст. 49 Кодексу платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації з акцизного складу / акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

отримані з інших акцизних складів / акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1. ст. 213 Кодексу, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Згідно з п. 216.12 ст. 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань щодо операцій, визначених у підпункті 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, є дата реалізації таких обсягів пального.

Відповідно до п.п. 222.1.1. п. 222.1 ст. 222 Кодексу суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Отже, якщо Товариство здійснює операції з реалізації пального, Товариство зобов’язане відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу сплачувати акцизний податок з обсягів перевищення реалізованого пального над обсягами отриманого пального.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.