Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.07.2020 р. № 2949/ІПК/99-00-09-03-03-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі Кодекс) розглянула звернення ФОП про надання індивідуальної податкової консультації і повідомляє наступне.

Підприємець запитує: чи відповідає Закону зберігання пального, яке не буде реалізовуватись іншими особам, а використовуватиметься для потреб власного споживання, суб’єктом, який використовує ємність для зберігання пального (за умови, що територія, на якій розташована ємність, не є акцизним складом) спільно з іншими особами на законних підставах, та отримав ліцензію на право зберігання пального?

Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР) визначає основні засади регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема пальним, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України.

Згідно положень Закону № 481/95-ВР, зокрема передбачено:

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик; місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або. обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (стаття 1 Закону № 481/95-ВР);

зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії, для отримання якої необхідно надати пакет документів, серед яких - документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення (ст. 15 Закону № 481/95-ВР);

суб'єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають.

Такі суб'єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження (стаття 15 Закону №481);

у разі надання послуг із зберігання пального іншим суб'єктам господарювання та/або реалізації пального іншим особам на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої відповідно до статті 15 Закону, до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуюється фінансова санкція у вигляді штрафу - 500000 гривень, (ч. 2 ст. 17 Закону № 481).

Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі - Кодекс) акцизний склад - це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Розпорядником акцизного складу є, зокрема, суб’єкт господарювання -платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оскільки приміщення або територія мають бути об’єктами права власності або користування з належним документальним підтвердженням, то їх слід розглядати як об’єкти нерухомості: приміщення - будівля або частина внутрішнього об’єму будівлі, обмежена будівельними конструкціями (елементами), а територія - одна (частина) або кілька земельних ділянок з розташованими на них об’єктами.

Таким чином, ліцензія на право зберігання пального не дає право на здійснення діяльності із зберігання пального іншим особам. До суб'єктів господарювання, які надають послуги із зберігання пального іншим суб'єктам господарювання на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої відповідно до статті 15 Закону буде застосовуватися фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 500000 гривень.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий (п.п.212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу)

Крім того, у зберігана та поклажедавця виникає обов’язок реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні, виходячи з того, що такі операції відповідають визначенню реалізації пального це - операцій з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного.

Підприємцем не надано, зокрема, але не виключно, будь-якої інформації щодо загальної місткості ємності / ємностей для зберігання пального, щодо обсягів пального, яке отримується протягом календарного року, та будь-яких документів, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, на якій знаходиться ємність для зберігання пального, документів, на підставі яких Підприємець та інші особи використовують ємність, тому надати ґрунтовну відповідь на порушене питання не видається можливим.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.