Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.07.2020 р. № 2975/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення платника щодо особливостей визначення бази оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання природного газу та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, умови договору постачання природного газу для потреб побутових споживачів (населення) передбачають, що таке постачання здійснюється продавцем цього , природного газу через постачальників зі спеціальними обов’язками за актами приймання-передачі природного газу.

Підтвердженням, що отриманий природний газ постачався саме населенню, є місячний баланс природного :газу таких постачальників зі спеціальними обов’язками та інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу категорією населення, що передається Операторами ГРМ на інформаційну платформу оператора ГТС, яка співпадає з загальним обсягом газу, який був переданий продавцем цього природного газу постачальнику зі спеціальними обов’язками.

Відносини, що виникають у сфері оподаткування, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділ^ І Кодексу).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України від 09 квітня 2015 року № 329-VIII "Про ринок природного газу" з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення | загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - Положення № 867).

Положення № 867 визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов’язків, що покладаються на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, а також визначейо перелік постачальників природного газу, на яких покладено спеціальні обов’язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам.

Відповідно до пункту 3 Положення № 867 спеціальні обов’язки, які покладаються вказаним положенням на НАК "Нафтогаз України", можуть за рішенням, уповноважених органів Компанії, погодженим з Кабінетом Міністрів України, виконуватись іншими підприємствами, над якими НАК "Нафтогаз України" здійснює контроль у значенні Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно з пунктом 13 Положення № 867 з 1 січня 2020 року НАК "Нафтогаз України" здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11 цього Положення за цінами, що встановлюються продавцем (постачальником) і покупцем (споживачем), але не вище рівня, який, зокрема, враховує середньоарифметичне значення фактичних цін (End of Day) природного газу на наступну добу поставки газу (Day-Ahead and Weekend) на нідерландському газовому хабі (TTF) за період 1-22 числа місяця постачання газу відповідно до інформації біржі Powemext/EEX, різницю (спред) між ціною на хабі TTF та кордоні України і тариф на послуги транспортування природного газу для точки входу в Україну на міждержавному з'єднанні з Польщею / Словаччиною / Угорщиною.    

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2020 року № 542 "Про внесення змін до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" внесені зміни до пункту 13 Положення № 867 щодо формули розрахунку ціни газу як товару, за якою з 1 липня 2020 року НАК "Нафтогаз України" здійснюватиме продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11-цього Положення.

Таким чином, пунктом 13 Положення № 867 встановлений граничний рівень ціни продажу/постачання природного газу, за якою такий газ постачається для потреб населення відповідно до договору, який укладається на підставі примірного договору купівлі-продажу природного газу між НАК "Нафтогаз України" та постачальником природного газу зі спеціальними обов'язками, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.    

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. При цьому, з метою застосування терміну "постачання товарів" газ вважається товаром (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Пунктом 188.1 статті 188’ розділу V Кодексу визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного, податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійні виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із* звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньої покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості  товарів/послуг.

До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому • числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону України від 21 червня 2012 року № 5007-VІ "Про ціни і ціноутворення", із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, (далі - Закон № 5007) державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, (що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

При цьому згідно зі статтею‘13 Закону № 5007 державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої, влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом:

1) установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання:

фіксованих цін;

граничних цін;

граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);

граничних нормативів рентабельності;

розміру постачальницької винагороди;

розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);

2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.        

Враховуючи викладене, за операціями з продажу/постачання природного газу для потреб населення, що здійснюються продавцем такого природного газу іншому постачальнику зі спеціальними обов’язками (який в подальшому постачає такий придбаний природний газ побутовим споживачам), та ціни на який на дату його постачання регулюються Положенням № 867, база оподаткування податком на доданку вартість визначається продавцем виходячи з договірної (контрактної) вартосте такого природного газу, що встановлена з урахуванням механізмів державного регулювання, без врахування ціни придбання природного газу.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.