Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.07.2020 р. № 3026/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до статті 199 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та, керуючись статтею 52 розділу ІІ ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку отримує від нерезидента України послуги, місцем постачання яких визначено митну територію України. Надалі такі послуги використовуються платником податку частково в оподатковуваних та частково в неоподатковуваних операціях.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ с операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не с постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності {підпункт 14.1385 пункту 143 статті 14 розділу І ПКУ).

Місце постачання послуг визначається відповідно до пунктів 186.2-186.4 статті 186 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Правила оподаткування операцій з постачання послуг, що надаються нерезидентами, місцем постачання яких є митна територія України, встановлено статтею 208 розділу V ПКУ,

Відповідно до пункту 208.2 статті 208 розділу V ІЖУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 розділу V ПКУ.

При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 розділу V ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка с підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Сума нарахованого податку включається платником податку -отримувачем послуг до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період (пункт 208.3 статті 208 розділу V ПКУ).

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 1932 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Датою віднесенні сум податку до податкового кредиту для операцій постачання послуг нерезидентом на митній території України с дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрам такої податкової накладної в ЄРПН (пункт 198.2 статті 198 розділу V ПКУ).

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду (пункт 201.12 статті 201 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 1992 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з баю оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділ V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Враховуючи викладене, платник ПДВ при отриманні від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України, зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ, скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за такою операцією та зареєструвати її в ЄРПН.

Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для віднесення сум податку, зазначених у ній. до податкового кредиту отримувача послуг від нерезидента.

У разі якщо такі отримані від нерезидента послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 1992 етапі 199 розділу V ПКУ та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому у платника податку - отримувача таких послуг виникли підстави для включення сум ПДВ, нарахованих (сплачених) при їх отриманні, до складу податкового кредиту, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну на загальну суму частки нарахованого (сплаченого) податку при їх отриманні, яка відповідає частці використанні таких послуг в неоподатковуваних операціях.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані у ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер І може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.