Державна податкова служба України розглянула звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.5і п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та, керуючись ст. 52 Кодексу в редакції, чинній з 23.05.2020, повідомляє.
Відповідно до інформації, наданої платником, товариство здійснює експортні операції з резидентом Республіки Молдова. Виникає питання щодо здійснення коригування фінансового результату до оподаткування за результатами 2020 року у відйовідності до вимог п.п. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, у разі якщо операція це є контрольованою, нерезидент включений до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, а також форми довідки для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидентом
Згідно із п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського ббліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 140.5.5і п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь:
нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу;
нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Згідно із п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені підпунктаїми 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 (далі - Перелік) затверджений перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.
Отже, у разі якщо країна резиденції нерезидента, на користь якого реалізується товар, включена до Переліку, але вартісні критерії за операціями з таким нерезидентом не відповідають вартісним критеріям, встановленим п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.3 ст. 39 Кодексу, то платник податку повинен збільшити фінансовий результат на суму ЗО відсотків вартості реалізованих такому нерезиденту товарів за йідсумками податкового (звітного) року.
При цьому вартісні критерії п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначаються за весь 2020 рік.
Одночасно зазначаємо, що коригування фінансового результату до оподаткування не здійснюється, якщо сума доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 цього Кодексу, але без подання звіту.
Одночасно повідомляємо, що ст. 39 Кодексу не містить вимог щодо форми документа для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидентом, а також органу, який має видавати такий документ.
Отже, платник податків не обмежений у виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у Звітному році.
Водночас, ДФС листом від 14.08.2017 № 21674/7/99-99-14-01-02-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480» було рекомендовано платникам податків отримувати від контрагента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |