Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У МИКОЛАЇВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.07.2017 р. № 1214/ІПК/14-29-12-01-09

щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з передачі майна у разі реорганізації підприємства шляхом виділення та коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями реорганізації підприємства шляхом виділення

Щодо першого питання слід зазначити, що згідно з пунктом 98.1 статті 98 розділу II Кодексу під реорганізацією платника податків, зокрема, розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання:

- для господарських товариств - зміна організаційно-правового статусу товариства, що тягне за собою зміну коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

- злиття платників податків, а саме передача майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншими;

- поділ платника податків на декілька осіб, а саме поділ його майна між статутними фондами новоутворених юридичних осіб та/або фізичними особами, внаслідок якого відбувається ліквідація юридичного статусу платника податків, який поділяється;

- виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Пунктом 1 статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), зокрема, визначено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) юридична особа припиняється, а майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Статтями 105 - 109 ЦКУ визначено порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення.

Відповідно до частини 1 статті 109 ЦКУ у разі утворення юридичної особи внаслідок виділу за розподільчим балансом здійснюється перехід частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Розподільчий баланс - це баланс підприємства, що реорганізується, в якому активи і пасиви (майно, вимоги і зобов’язання) розподілені між ним і підприємством - правонаступником, що утворюється в результаті виділення.

Відповідно до підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

При цьому, згідно з пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.6 статті 199 розділу V Кодексу на випадки проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу, не поширюється ні визнання продажу за звичайними цінами товарів/послуг, що фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до розділу V Кодексу, ні перерахунок сум податкового кредиту у зв'язку із зміною частки використання товарів (послуг) в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях.

Таким чином, платник податку, який здійснює реорганізацію підприємства, зокрема, шляхом поділу відповідно до чинного законодавства, не здійснює нарахування податкових зобов’язань на товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання.

Стосовно другого питання слід зазначити, що нормами Кодексу особливостей оподаткування податком на прибуток операцій, пов’язаних з реорганізацією підприємства, зокрема шляхом виділення, не визначено.

Об'єктом оподаткування податком на прибуток відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Отже, об'єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат підприємства, визначений за правилами бухгалтерського обліку, відкоригований на податкові різниці.

Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями із внесення майна та майнових прав до статутного капіталу підприємства.

Крім того, повідомляємо, що згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.