Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.07.2020 р. № 2923/ІПК/99-00-04-05-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків, який має у власності об’єкти нерухомого майна, запитує про ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. При цьому звернення не містить інформації про зазначене майно.

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Кодексу).

Об’єкти нежитлової нерухомості - це будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

Типи об’єктів нежитлової нерухомості визначені підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу. У нежитловій нерухомості виділяють будівлі готельні, офісні, торговельні, гаражі, будівлі промислові та склади, будівлі для публічних виступів, господарські (присадибні) будівлі, інші будівлі.

Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК БС), затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, визначення належності будівлі до того чи іншого підрозділу, групи, класу або підкласу проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості.

Об’єктами класифікації в ДК БС є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Одиницею класифікації в класифікаторі в основному є окрема будівля чи інженерна споруда.
Для комплексних будівель, що складаються з декількох будівель, кожна будівля може класифікуватися окремо.

Як констатовано вище, будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень (комбіноване житло, готель і контора), повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування, кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

Зауважуємо, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, та розміру ставки податку (підпункт 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.