Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.08.2020 р. № 3173/ІПК/15-32-05-07

Головне управління ДПС в Одеській області, в порядку ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами а доповненнями), розглянуло в межах своєї компетенції Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації від ..., з наступних питань:

1. - «Чи правильно я розумію, що при продажу фізичною особо о підприємцем на спрощеній системі оподаткування (3 група, річний дох д перевищує 1 мільйон гривень) в Інтернет ліцензій на використання онлайп-сервісу по аналітиці якості реклами та поведінки відвідувачів на сайтах клієнт в застосування РРО не є обов'язковим, у разі розрахунків в безготівковій формі із застосуванням платіжних карток/електронних платіжних засобів, у т.ч. через платіжну систему WауFоrРау?»

2. - «Чи правильно я розумію, що при наданні інформаційно-консультаційних послуг через Інтернет та або по телефону, у тому числі з питань підключення та застосування онлайн-сервісу з аналітики якості реклами та поведінки відвідувачів на сайтах клієнтів, застосування РРО не є обов'язковим, у разі розрахунків в безготівковій формі із застосування и платіжних карток/електронних платіжних засобів, у т.ч. через платіжну систему WayForPay?»

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом Україна від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) та Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчуванн я та послуг" зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 265).

Законом № 265 визначено правові засади застосування реєстраторі з розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єкті з господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крій Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція - прийманн і від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетоніт тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів з і повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покуп дя або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримані ^я покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу а( о відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковою у порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказо н Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, затвердженим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350.
Разом з тим пунктом 12 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарі з (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII "Про електронну комерцію" (далі - Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронне ї комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів і з застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Так, підпунктом 14 пункту 1 статті 3 Закону № 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв'язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або іншій документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).

Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжн їх засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, встановлено, і до документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів (тобто банківська картка, далі - ЕПЗ) та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням ЕПЗ, можуть бу ги в паперовій та/або електронній формі.

Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формуванні в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за. умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням ЕПЗ мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Разом з цим, згідно з роз'ясненням Національного банку України (лист гід 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону N 265 та те підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Зауважуємо, що при визначенні відносин суб'єкта господарювання з отримувачем товару (послуги) в обов'язковому порядку слід визначати міс де здійснення розрахунків.

Тобто якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, отримання споживачем комп'ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок, договорів тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування РРО є необов'язковим. У інших випадках (тобто безпосереднє отримання споживачем товарів чи послуг в тому числі замовлених та сплачених через мережу Інтернет) суб'єкт господарювання зобов'язаний застосовувати РРО на загальних підставах.

Водночас у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО є не обов'язковим.

Враховуючи вищевикладене, якщо суб’єктом господарювання без фізичного контакту надавача та отримувача послуг, виключно через мережу Інтернет будуть надаватися послуги і сплата за такі послуги споживачем буде здійснюватися виключно через мережу Інтернет, у даному випадку застосування РРО є не обов'язковим.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.