Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.08.2020 р. № 3192/ІПК/20-40-04-03-20

Головне управлінні ДПС у Харківській області розглянуло зверненні Товариства щодо сплати земельного податку (далі - Податок) та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №» 2755-VІ (далі - Податковий кодекс) повідомляє.

Товариство проінформувало, шо застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з основним видом діяльності - «надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» (ШВЕД коду 68.20) та є власником нежитлових приміщень у багатоквартирному жилому будинку.

Товариство, посилаючись на пп, 4 п, 297.1 ст, 297 Податкового кодексу (зі змінами, внесеними Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженосте« у податковому законодавстві») запитує, чи поширюється обмеження вищенаведеної норми законодавства на юридичних осіб та на юридичну особу, шо с платником єдиного податку третьої групи з провадженням господарської діяльності виключно з КВЕД коду 68.20 та чи без такого використання.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу платниками податку с власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу).

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 Податкового кодексу).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 М? 417- VIІІ (далі - Закон № 417).

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 1 Закону № 417 співвласник багатоквартирного будинку - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є, зокрема, права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок, та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно ст. 42 Земельного кодексу У країни від 25.10.2001 2768-ІІІ земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та нрибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова території, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, платником податку за земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням лрибудинкоаої території виступає особа, щодо якої здійснено реєстрацію державних прав на таку земельну ділянку.

Разом з тим, згідно з п. 287,8. ст. 287 Податкового кодексу власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки ирибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибулинкової території кожному з таких осіб - пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі (о. 286.6 ст,286 Податкового кодексу).

Ця частка визначається як відношення загальної площі нежилих приміщень, що перебувають у власності, до загальної площі всіх квартир і нежилих приміщень будинку.

Що стосується сплати земельного податку платниками єдиного податку повідомляємо, що відповідно до пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів, зокрема податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) за платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва

Зважаючи на викладене, з 01.07.2020 впроваджено обмеження в частині звільнення від сплати земельного податку для платників єдиного податку першої - третьої груп (в т.ч. юридичних та фізичних осіб), якщо надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) є основним або одним із видів діяльності такої юридичної особи.

Що стосується питання «на підставі чого підтверджується провадження господарської діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)» повідомляємо, що вишенаведене питания не регулюється нормами Податкового кодексу.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися
виключно платником податків, якому надано таку консультацію.