Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.08.2020 р. № 3188/ІПК/26-15-05-06-03

Головне управління ДПС у м. Києві, в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі — Податковий кодекс), у межах компетенції розглянуло звернення ТОВ щодо практичного використання норм міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування при виплаті доходу у вигляді роялті компанії-резиденту Китайської Народної Республіки (далі — КНР) та при отриманні доходу у вигляді роялті від компанії-резидента Грузії, і повідомляє таке.

Відповідно до звернення ТОВ займається розповсюдженням кіно- та відео фільмів.

При цьому компанія-резидент КНР надала ТОВ ексклюзивну ліцензію на використання мультиплікаційного серіалу на території України.

В свою чергу ТОВ планує надати компанії-резиденту Грузії право на трансляцію мультиплікаційного фільму на території Грузії.

У ТОВ виникає питання: яким чином будуть оподатковуватися доходи у вигляді роялті, виплачені ТОВ компанії-резиденту КНР, та яким чином будуть оподатковуватися доходи у вигляді роялті, отримані ТОВ від компанії-резидента Грузії, відповідно др міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування.

Згідно із положеннями статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 21 Податкового кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

П.п. 14.1.225. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу визначено, що роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, зокрема записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори.

Відповідно до п.п. 141.4.1 п. 141.4 статті 141 Податкового кодексу, будь-які доходи, зокрема роялті, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.    

У відповідності до п.п. 141.4.2 п. 141.4 статті 141 Податкового кодексу резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне , представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джереломі його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утрим|ують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено прложеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

В свою чергу відповідно до абз. 1 п. 103.2 статті 103 та п. 103.3 статті 103 Податкового кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) дрходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися такім доходом).

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не є юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або виконує лишё посередницькі функції щодо такого доходу, про що, зокрема, можуть свідчити такі ознаки:

зазначена особа не має достатньо повноважень або1 у випадку, підтвердженому фактами та обставинами, не має права користуватися та розпоряджатися таким доходом, та/або зазначена особа передай отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи незалежно від способу оформлення такої передачі та зазначена особа не виконує суттєвих функцій, не використовує значні активи та не несе суттєві ризики в операції з такої передачі, та/або зазначена особа не має відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів у володінні або користуванні, достатнього власного капіталу тощо), необхідних для фактичного Виконання функцій, використання активів та управління ризиками, пов'язаних з отриманням відповідного виду доходу, які лише формально покладаються (використовуються, приймаються) на зазначену особу у зв'язку із здійсненням операції з такої передачі.

Якщо нерезидент - безпосередній отримувач доходу з джерелом походження з України не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, рід час виплати такого доходу застосовуються положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу.

У випадку, передбаченому цим абзацом, обов'язок доведення того, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу покладається на такого нерезидента або на нерезидента, який звертається із заявою до контролюючого органу про повернення зайво утриманого податку.    

Для цілей застосування цього пункту у випадках, коли резиденти - суб'єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальний творів (у тому числі фільмів), а також об'єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті.

Відповідно до абз. 2 п. 103.2 статті 103 та п. 103.4 статті 103 Податкового кодексу застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копи), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Відтак у п. 1 і 2 статті 12 «Роялті» Угоди між Урядом України і Урядом КРН про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, яка підписана 04.12.1995 та вступила в силу 18.10.1996 (далі - Угода між Урядом України і Урядом КРН) зазначається, що роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту Другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі.

Однак ці роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Договірної Держави, якщо одержувач фактично має право на ці роялті, але податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентів загальної суми роялті.

Згідно із п. З статті 12 «Роялті» Угоди між Урядом України і Урядом КНР термін «роялті» при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються; як відшкодування за використання або за надання права використання будь-яких авторських прав на літературні твори, твори мистецтва або науки (включаючи кінофільми, будь-які фільми або плівки, які використовуються для радіомовлення або телебачення), будь-якого патенту, ноу-хау, торгової марки, дизайну або моделі, схеми, таємної формули або процесу, або за використання, або за надання права використання промислового, комерційного або наукового обладнання або за інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду.

Вказані положення міжнародного договору не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав буде здійснюватися оподаткування доходу у вигляді дивідендів, процентів або роялті. Разом з тим право країни, в якій виникають пасивні доходи, обмежується ставками, що передбачені міжнародним договором.

Враховуючи вищезазначене, при здійсненні ТОВ виплат роялті нерезиденту КНР із джерелом їх походження з України може бути застосована понижена ставка податку, а саме 10 процентів загальної суми роялті за умови, якщо контрагент з КНР надасть довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що він є резидентом КНР та за умови, що він фактично має право на ці роялті, тобто є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті.
Стосовно отриманих доходів ТОВ від нерезидента Грузії у вигляді роялті, повідомляємо наступне.

Відповідно до статті 13 «Усунення подвійного оподаткування» Податкового кодексу п. 13.1. визначено, що доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі. Згідно п. 13.4. цієї статті, суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під Нас розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.

При цьому, п. 13.5. цієї статті визначає, що для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Згідно статті 12 «Роялті» Угоди між Урядом України і Урядом Грузії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, яка підписана 04.12.1995 та ратифікована У країною 18.10.1996:

1. Роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі.

2. Однак ці роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Договірної Держави, якщо одержувач фактично має право на ці роялті, але податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентів загальної суми роялті.

Термін «роялті» при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за використання або за надання права використання ібудь-яких авторських прав на літературні твори, твори мистецтва або науки (включаючи кінофільми, будь-які фільми або плівки, які використовуютьря для радіомовлення або телебачення), будь-якого патенту, ноу-хау, торгової марки, дизайну або моделі, схеми, таємної формули або процесу, або за використання, або за надання права використання промислового комерційного або наукового обладнання або за інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду.

4. Положення пунктів 1 і 2 цієї статті не застосовуються, якщо фактичний власник роялті, що є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають роялті, через розташоване там постійне представництво, або надає в цій другій Договірній Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і право або майно, стосовно яких сплачуються роялті, дійсно пов'язані з цим постійним представництвом чи постійно базою.

У такому випадку застосовуються положення статті 7 або статті 14 цієї Угоди, залежно від обставин.

Крім того, доходи резидента України у вигляді роялті із джерелом походження з Грузії оподатковуються згідно вимог чинного законодавства Грузії та норм міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування.

Таким чином, застосування пониженої ставки податку при виплаті доходу у вигляді роялті компанії-резиденту КНР та при отриманні доходу у вигляді роялті від компанії-резидента Грузії можливе за умови дотримання вимог чинного законодавства України та норм міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування.

Звертаємо увагу ТОВ, що відповідно до п.52.2 статті 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.