X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.08.2020 р. № 3228/ІПК/99-00-09-03-03-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі Кодекс) розглянула звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації і повідомляє наступне.

Товариство (зберігає) планує надавати послуги зберігання пального ї кодами товару згідно УКТ ЗЕД - 2710 19 99 00, 3814 00 90 90, 2710 19 29 00; 2710 12 25 00, 2710 43 00 власнику пального (поклажодавцю) на підставі Договору без подальшої реалізації зазначеного пального, яке рахуватиметься на позабалансі Товариства (зберігання), що наразі не є платником акцизного податку.

1. Товариство просить підтвердити, що відповідає законодавству наступне:

1) операції зі зберігання пального на підставі Договору без подальшої реалізації Товариством зазначеного пального не є реалізацією пального згідно п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 ПКУ;

2) здійснення операцій зі зберігання пального на підставі Договору без подальшої реалізації Товариством зазначеного пального не є підставою для реєстрації платником акцизного податку у зв’язку з відсутністю такої підстави в ст. 212 ПКУ;

3) надання Товариством (зберігачем) послуг зберігання пального на підставі Договору без подальшої реалізації Товариством зазначеного пального власнику пального (поклажедавцю) не зобов’язує Товариство реєструвати акцизний склад, якщо відсутні підстави для реєстрації Товариства платником акцизного податку;

4) якщо ж податковий орган вважає, що Товариство зобов’язане зареєструватись платником акцизного податку, просимо зазначити пункт ст. 212 ПКУ, що покладає на Товариство зазначений обов’язок.

2. У випадку, якщо Товариство зобов’язане зареєструватись платником акцизного податку, які підстави (документи) для виписи акцизних накладних будуть у Товариства згідно Договору зберігання пального з кодами товару (продукції) згідно УКТ ЗЕД - 2710 19 99 00, 3814 0 90 90, 2710 19 29 00, 2710 12 25 00, 2710 43 00?

3. Чи можуть бути застосовані до Товариства штрафні санкції та в яких розмірах, якщо Товариством надаватимуться послуги зберігання пального з кодами товару (продукції) згідно УКТ ЗЕД - 2710 19 99 00, 3814 0 90 90, 2710 19 29 00, 2710 12 25 00, 2710 43 00 власнику пального (поклажедавцю) виключно на підставі Договору без подальшої реалізації Товариством зазначеного пального, яке буде обліковуватись на позабалансі Товариства (Зберігана), та Товариство не буде зареєстроване платником акцизного податку та розпорядником акцизного складу?

Щодо питання 1

Правові відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами і доповненнями (далі - Кодекс). Зокрема, Кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порушені у зазначеному запиті питання за своєю суттю є проханням надати індивідуальну податкову консультацію консультації з практичного застосування норм законодавства щодо необхідності реєстрації акцизного складу враховуючи зі змінами Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу передбачено коди товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД, які віднесені до підакцизних товарів, в тому числі: 2710 12 25 00 - інші спеціальні бензини, 2710 19 29 00 - інші середні дистиляти, 2710 19 99 00 - палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° С (за методом КО 3405, еквівалентним методу АБТМ В 86), крім палива пічного побутового, 3814 00 90 90 - тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу, інші готові суміші на основі метанолу.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу / акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб'єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Враховуючи зазначене вище, всі операції з фізичної передачі пального, (крім (відпуску, відвантаження) пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) та при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу), будуть вважатися реалізацією пального та суб’єкт господарювання, який здійснюватиме такі операції вважатиметься платником акцизного податку в розумінні п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

Відповідно до п. 117.1 ст. 117 Кодексу неподання у строки та у випадках, передбачених Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 2040 гривень Для визначення приміщення або території поняттю акцизного складу береться до уваги загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального і загальний обсяг пального, який отримує власник або користувач такого приміщення або території протягом календарного року, а також, здійснення операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Розпорядником акцизного складу зокрема є суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, якщо Товариство при зберіганні та переробці пального, та дотримані умов, що не вважається акцизним складом виходячи з місткості ємності для зберігання та загально об’єму отриманого пального , такі операції вважатимуться реалізацією пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та Товариство підпадатиме під визначення платника акцизного податку відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами і доповненнями (далі - Закону № 481) зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною абс без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Місце зберігання пального — місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам (ст. 1 Закону № 481).

Таким чином, у разі здійснення Товариством діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території, де розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, йому необхідно буде отримати ліцензію на право зберігання пального.

Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (ст. 15 Закону № 481).

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, (ст. 15 Закону № 481)

Отже, враховуючи зазначене, у Товариства (зберігача) має бути ліцензія на право оптової торгівлі з місцем оптової торгівлі пальним.

Щодо питань 2 та 3.

Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому ст. 212 Кодексу (п. 231.4 ст. 231 Кодексу).

Як власник пального, так і суб’єкт господарювання, який надає послуги зі зберігання пального, при здійсненні операцій з реалізації (фізичної передачі, відпуску, відвантаження) пального складають акцизні накладні у двох примірниках по кожній операції та реєструють їх в ЄРАН з дотриманням строків реєстрації, встановлених п. 231.6 ст. 231 Кодексу.

За порушення норм ст. 17 Закону № 481 щодо надання послуг із зберігання пального іншим суб'єктам господарювання та/або реалізація пального іншим особам на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої відповідно до статті 15 цього Закону застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів - 500000 гривень.

Крім цього повідомляємо, що інформації, наведеної у зверненні, недостатньо для того, щоб встановити, чи потрібно Товариству реєструватись платником акцизного податку та розпорядником акцизного складу, реєструвати акцизний склад, оскільки Товариство не надало жодних первинних документів відповідно до яких планується проводити господарську діяльність.

Керуючись нормами чинного законодавства України, суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.