Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.07.2020 р. № 2740/10/08-01-33-02-10/ІПК

Головне управління ДПС у Запорізькій області, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянуло лист (..........) щодо практичного
застосування окремих норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначає Закон України від 06.02.2018 № 2275-VІІІ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон № 2275).

Згідно з част.5 ст.24 Закону № 2275 учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу.

Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку.

Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (част.6 ст.24 Закону № 2275).    

Товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли воцо дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику , вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу, учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати (част.7 ст.24 Закону №2275).

Слід зазначити, що ст.52. Закону України від 19.09.1991 №1576-ХІІ «Про господарські товариства», який втратив чинність згідно із Законом №2275 у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, було встановлено що зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.    

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і, зборів з 01.01.2011 регулюються Кодексом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід до якого включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в  інших, ніж цінці папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).    

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховуємся як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 стД70 Кодексу (крім операцій з деривативами).

При цьому до продажу інвестиційного активу прирівнюються, зокрема, операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чй ліквідації такого емітента.

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітнога року (п.п.170.2.1 п.170.2 ст.170 Кодексу).

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 статті 167 Кодексу) (п.167.1 ст.167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором; (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткуванні, визначеного п.п.1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).    

Нарахування, утримання, сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 Кодексу.

Враховуючи викладене, якщо внаслідок виходу фізичної особи з числа засновників (учасників) товариства йому повертається майно, попередньо внесене ним до статутного капіталу цього товариства, то на таку оцерацію поширюються норми п. 170.2 ст. 170 Кодексу.    

Фізична особа зобов'язана подати річну декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Крдексу).

Водночас повідомляємо, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб у 2009 році визначався Законом України від 22.05.2003 № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон № 889), який втратив чинність з 01.01.2011.

Згідно з п.п.4.2.13 п.4.2 ст.4 Закону №889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи включався інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами, та корпоративними правами, "випущеними в інших, ніж" цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 п.4.3 ст.4 Закону № 889.

Підпунктом 9.6.1 п.9.6 ст.9 Закону №889 було встановлено, що облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

До складу загального річного оподатковуваного доходу, платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року (п.п.9.6.6 п.9.6 ст.9 Закону №889).    

Фізична особа, яка здійснювала операції з інвестиційними активами, зобов’язана була надати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) в порядку встановленому ст.18 Закону № 889 та у разі отримання позитивного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами сплатити податок з доходів фізичних осіб.

При цьому юридична особа, як в період дії Закону № 889 так і Кодексу, зобов’язана виконати функції податкового агента в частині відображення доходу від операцій з інвестиційними активами у податковому розрахунку за формою № 1ДФ.

Також зауважуємо, що визначення дати виходу учасника з товариства не регулюється нормами податкового закбнодавства.

Згідно з п.52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.