Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.07.2020 р. № 3128/ІПК/99-00-04-05-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою - нерезидентом у вигляді процентів і в межах компетенції повідомляє.

Юридична особа у своему зверненні повідомила, що уклала договір позики з фізичною особою нерезидентом відповідно до умов якого юридична особа повинна сплатити проценти за користування позикою.

Таким чином, юридична особа висловила бажання отримати індивідуальну податкову консультацію з питання оподаткування доходу у вигляді процентів, які виплачуються фізичній особі - нерезиденту.

Доходи, отримані нерезидентом Із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до плі. 141.4.2 п. 141.4 сг. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи 6удь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого, таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інще не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом (абз. "а" п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу нерезиденти - це:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

При цьому платниками податку на прибуток з числа нерезидентів відповідно п.133.2 ст.133 Кодексу є:

- юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

- нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому цим розділом.

Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення подвійного оподаткування доходів у вигляді процентів за надану позику, які виплачуються фізичній особі - нерезиденту, податок, передбачений п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу не утримується, оскільки такі доходи оподатковуються згідно із нормами п. 170.10 ст. 170 Кодексу, податком на доходи фізичних осіб.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Порядок оподаткуванні доходів, отриманих нерезидентами, визначено п. 170.10 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.10.1 якого доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).

У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.

Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отриманні таким нерезидентом доходу з джерелом його доходження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів (п.п. 170.10.3 н. 170.10 ст. 170 Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 Кодексу позика - це грошові кошти, що надаються, зокрема нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх поверненні та сплатою процентів за користування сумою позики.

Порядок оподаткування доходів у вигляді процентів передбачено п. 170.4 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 якого податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів е особа, яка здійснює таке нарахування.

Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 Кодексу, здійснюється у загальному порядку, встановленому Кодексом для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (плі, 170,43 п. 170.4 ст. 170 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткуванні військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу,
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, визначену а п.п. 13 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 168.13 я. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи викладене, дохід у вигляді процентів, що нараховується (виплачується) юридичною особою - резидентом на користь фізичної особи -нерезидента, оподатковується юридичною особою як податковим агентом податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Разом з тим, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. З Кодексу).

Конвекція між Україною і Канадою про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходів і майна (далі - Конвенція), яку ратифіковано Законом України № 339/96-ВР від 12.07.1996, є чинною в українсько-канадських податкових відносинах з 22.08.1996 і застосовується до «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції). Одним з існуючих податків, на які поширюється Конвенція, зокрема в Україні, є «прибутковий податок з громадян» (п. З ст. 2 Угоди).

Відповідно до п. 1 ст. 11 (Проценти) Конвенції «проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі».

«Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тїй Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично мас право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів» (п. 2 ст. 11 Конвенції).

Згідно з п. 4 ст. 11 Конвенції «термін «проценти» при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення, зокрема доход від урядових цінних паперів і облігацій чи боргових зобов'язань, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій або боргових зобов'язань, також як і доход, що підлягає, такому ж оподаткуванню як доход від грошових сум, позичених за законодавством Держави, в якій виникає ідей доход.

Однак, термін «проценти» не включає доход, що розглядається у статті 8 або статті 10».

Слід зауважити, що положення п.п. 1 та 2 ст. 11 Конвенції не можуть трактуватись як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох Договірних Держав (Україні/Канаді) буде здійснюватися оподаткування одержаного доходу у вигляді процентів.
Згідно із зазначеними положеннями обидві Договірні Держави - і країна, що є джерелом такого доходу (Україна), ї країна, резидентом якої є особа, що одержує відповідний дохід (Канада), мають право оподатковувати цей вид доходу.

При цьому Україна (як країна, в якій виникає дохід у вигляді процентів) має право на оподаткування такого доходу (за ставкою, встановленою внутрішнім податковим законодавством, тобто Кодексом), але це право обмежується ставкою оподаткування, зазначеною у п, 2 ст. 11. Конвенції.

Відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу, якою встановлено порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільненні від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення віл оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціариим (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосуванні міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.