Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення Товариства щодо визнання операцій контрольованими відповідно до ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) (далі - Кодекс), по операціях з відступлення права, вимоги за кредитним договором на користь нерезидента, який є пов’язаною особою з Товариством відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, та, керуючись статтею 52 Кодексу, в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
Відповідно до інформації наданої платником, Товариство уклало кредитний договір з юридичною особою - нерезидентом, (далі - Початковий кредитодавець), що зареєстрована в країні яка включена до переліку держав (територій), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 № 1045, в той же час Початковий-кредитор є пов’язаною особою з Товариством в розумінні пп. 14.1.159 п.14.1. статті 14 Кодексу.
Протягом звітного 2019 р. Початковий'кредитор уклав угоду про відступлення права вимоги за цим кредитним1 договором з іншою юридичною особою -резидентом Болгарії (далі - Остаточний кредитор), який є пов’язаною особою з Товариством в розумінні пп. 14.1.159 п.14.1. статті 14 Кодексу.
Зазначена операція з відступлення права вимоги за кредитними зобов’язаннями Товариства-мЬк Початковим їсредитор та Остаточним кредитор не впливала на об’єкт оподаткування податком на прибуток Товариства. Виникли питання щодо контрольованості операції з відступлецня права вимоги в межах основної суми боргу та нарахованих процентів за кредитом між товариством та початковим кредитором, між товариством та остаточним кредитором.
Згідно з вимогами п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу Контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами -нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через Тсомісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цьоїр підпункту, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі Держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Підпунктом «г» п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу встановлено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених абр непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо.
Відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені п.п. 39.2.1.:1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні), визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід пдатцйка податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;,
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за "правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочинрм (відступлення права вимоги).
Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.п. 14.1.255 п. 14.1. ст. 14 Кодексу відступлення права вимоги - це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою, або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Отже, операція з відступлення права вимоги за кредитним договором (включаючи основну .суму боргу За кредитом та проценти за ним) первинним кредитором нерезиденту, який є пов’язаною особою відповідно до п.п. 14.1.1 59 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, підпадає під визначення контродьованої відповідно до вимог п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу з урахуванням вартісних критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.
Водночас слід зазначити, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій з відступлення нерезидентом права вимоги заборгованості резидента за кредитним договором іншому нерезиденіу можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням дких вони супроводжувались.
Крім того повідомляємо, що у разі виплати доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, зокрема у вигляді процентів, такі доходи підлягають оподаткуванню в порядку і за ставками визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів, незалежно від способу виплати такого доходу, в тому числі шляхом зарахування згідно з договором уступки вимоги зобов’язання.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно -платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |