Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.07.2017 р. № 1233/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання операцій з безоплатної передачі товарів нерезиденту — пов’язаній особі контрольованими, методів встановлення умов контрольованої операції, показників рентабельності та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами -нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 цього підпункту;

зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є можливість впливу таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Отже, операції з безоплатної передачі товарів у податковому обліку прирівнюються до продажу таких товарів.

Згідно з п. З Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (далі - НП(С)БО 1), витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань (п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318).

Згідно з п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Таким чином, вартість безоплатно наданих товарів враховується у складі витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку, і, відповідно, впливає на фінансовий результат до оподаткування, та як наслідок на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

Критерії визнання господарських операцій контрольованими визначено у п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Підпунктом 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, операції з товарами, такими, як сировина, готова продукція тощо.

Отже, якщо отримувачем безоплатних товарів є нерезидент - пов’язана особа, то господарська операція з безоплатного надання товарів підпадає під визначення контрольованої. При цьому ціна таких товарів для цілей трансфертного ціноутворення розглядається з урахуванням умов усіх договорів, пов’язаних з цією операцією, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток резидента.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у листі, потребує аналізу документів, що дозволяють детальніше ідентифікувати предмет запиту, з метою отримання більш конкретної відповіді щодо методів та показників, за якими встановлюється відповідністіь умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Згідно із п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.