Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.08.2020 р. № 3182/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула заіит фізичної особи-підприємця про надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України повідомляє.

Питання. Я планую зареєструватися як ФОП для здійснення настуг ної діяльності. Набути статус платника єдиного податку 1 групи з видом діяльності КВЕД 47.89 «Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами», що відповідає ст. 291.4 ПКУ «здійснюють виключно роздрібний продаж товар в з торгівельних місць на ринках», орендувати торгове місце (торгову палатку на одному з непродовольчих ринків міста Харків, заключити договір комісії з постачальником ФОП платником єдиного податку 2 групи на продаж непродовольчих товарів (технічно складних). Товари планую продавати виключно на ринку у роздріб фізичним особам. Чи маю право в такому випа дку не застосовувати РРО? Чи моїм доходом буде вся транзитна сума чи тільки комісійна винагорода? Чи вплине на мій обов’язок по застосуванню РРО той факт, що пізніше фізична особа-покупець надасть куплений у мене товар своєму роботодавцю разом з заповненим авансовим звітом і не повідомить мене про це?

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом Укргїни (далі - Кодекс) та Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торті ті, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265).

Згідно з пунктом 292.4 статті 292 Кодексу, у разі надання поа уг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортн зго експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Отже, доходом платника єдиного податку фізичної особи - підприємця буде сума отриманої винагороди повіреного (агента) виключно у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами.

Законом № 265 визначено правові засади застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчуваї ті я та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, кдім Податкового кодексу України, не допускається.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програї іні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених п ям Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Також, у відповідності до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлегня або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отримаї ні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням гро форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказ зм Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі - Положення № 13).

Так, пунктами 1 та 2 розділу II Положення № 13 визначено, що фіскальній касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукован ій реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, в тому числі позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати.

Разом з тим, відповідно до п. 6 ст. 9 Закону № 265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічного складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ, РРО не застосовуються платниками єдиного податку:
першої групи;

другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно зід обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обс ігу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО розпочинається з першого чи ша першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З урахуванням викладеного та наведених підприємцем прикла дів повідомляємо, що застосування РРО платниками єдиного податку першої групи є обов’язковим лише у разі здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.