Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У РІВНЕНЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.08.2020 р. № 3315/ІПК/17-00-04-04-11

Головне управління ДПС у Ріненській області, розглянувши звернення (далі — Товариство) керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02, і 2.2010 № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) (далі — Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє.     

Як зазначено у зверненнні платника, у протоколі загальних зборів зафіксовано необхідність фінансування, а саме внесення іншого вкладеного додаткового капіталу засновником, що перевищує статутний капітал та інші внески без рішення про зміну розміру статутного капіталу.

У платника виникло наступне питання: «Чи збільшують доходи підприємства додаткові внески засновників, якщо такі внески не впливають на розмір частки у статутному капіталі і не є фінансовою допомогою або позикою?»

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

При цьому, положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму внеску від учасника товариства з обмеженою відповідальністю в додатковий капітал товариства без збільшення статутного капіталу.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є центральгним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями)).

Отже, з питання відображення у бухгалтерському обліку суми внеску, внесеного учасником товариства з обмеженою відповідальністю в додатковий капітал товариства без збільшення його статутного капіталу, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

У платника виникло наступне питання: «Чи звільняє індивідуальна консультація від сплати донарахованого податку, якщо платник діяв відповідно до отриманої індивідуальної консультації, однак під час перевірки ревізори податкової не погодилися з висновками індивідуальної консультації та донарахували податкові зобов'язання?»

Відповідно до п.п. 14.1.172 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу індивідуальна податкова консультація — роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Узагальнююча податкова консультація — оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства (п.п. 14.1.173 п. 14.1 ст. 14 Кодексу),

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

Згідно з п. 53.1 ст. 53 Кодексу не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.

Положення абзацу першого п. 53.1 ст. 53 Кодексу застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.

У разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узаг альнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного Кодексом.

У платника виникло наступне питання: «Чи потрібно відображати суму іншого вкладеного капіталу засновником в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) і з якою ознакою доходу?»

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Код для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування, Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Порядок заповнення та поданні податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок за ф. ІДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі - Порядок), відповідно до п. 3.6 розділу ІІІ якого у графі 5 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку.

Так, за ознакою доходу «178» відображається дохід у вигляді суми майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи — емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права, який не включається до оподатковуваного доходу платника податку відповідно до п.п. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Крім того, інші доходи, які не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п.п. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, відображаються у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «194».

Враховуючи вищевикдадене, юридична особа, як податковий агент, у разі нарахування (виплати, надання) доходу на користь платника податку, зобов’язана згідно з пп. «6» п. 176.2 ст. 176 Кодексу відобразити такий дохід за відповідною ознакою в податковому розрахунку за ф. 1 ДФ.

Разом з тим, наголошуємо, що будь-які висновки можуть надаватися за результатами перевірки суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.