Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.08.2020 р. № 3321/ІПК/99-00-04-05-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула звернення щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і в межах компетенції повідомляє.

Оскільки Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Кодексу в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної  ділянки, то у платника податку постало питання оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, якщо частина приміщень такого майна здається власником в оренду третій особі.

Платниками податку на нерухоме майко, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які с власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу.

Об'єктом оподаткування податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі    його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

Підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу (в редакції з 23.05. 2020) визначено, що не є об'єктами оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора    будівель та    споруд    ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 018-2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі — ДК 018-2000), будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості».

До будівель промисловості відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промисловості», який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 — «Будівлі підриємств машинобудування та металообробної промисловості», 1251.2 «Будівлі підриємств чорної металургії», 1251.3 —  «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості», 1251.— «Будівлі підприємств легкої промисловості», 1251.5 — «Будівлі підприємств харчової промисловості», 1251.6 — «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості», 1251.7 — «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості», 1251.8 — «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних метеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості», 1251.9 — «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».

Отже, об'єкт нежитлової нерухомості (будівля промисловості, у т.ч. її частина) не є об'єктом оподаткування, згідно з підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, за умови його належності до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) ДК 018-2000, використанням за призначенням у господарській діяльності суб'єктами господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здачі його власниками в оренду, лізинг, позичку.

При невиконанні умов такий об’єкт оподатковується на загальних підставах.

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у їх власності, права на користування пільгою із сплати податку (підпункт 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.