Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.08.2020 р. № 3343/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула звернення про надання індивідуальної податкової консультації на отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства щодо щодо реалізації пального, власного споживання пального і
повідомляє.

Товариство у зверненні зазначає, що є платником єдиного податку четвертої групи та виключено з реєстру платників акцизного податку у зв’язку з анулюванням реєстрації платника податку та анулюванням реєстрації акцизних складів.

Товариство планує надавати сільськогосподарські роботи шляхом укладання договорів підряду на підставі ст. 837 Цивільного кодексу України та п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу з замовниками (які теж не є платниками акцизного податку і розпорядниками акцизних складів).

З метою усунення колізії між нормами податкового законодавства та правильного застосування п.п. 14.1.212 п. 14,1 ст. 14 Кодексу, Товариство просить надати консультації з наступних питань.

Питання 1. Чи може Товариство керуватися нормами п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для оформлення договору з підрядниками, якщо є платником єдиного податку четвертої групи та був виключений з реєстру платників акцизного податку (на підставі заяв про анулювання реєстрації платника податку та анулювання реєстрації акцизних складів) при наявності наступних умов: замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам; заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, які призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського призначення; виконують роботи протягом строку дії підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника?

Питання 2. Яким чином замовники, які не є платниками акцизного податку та розпорядниками акцизних складів, можуть керуватися нормами п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для укладання договорів підряду з Товариством щодо виконання умови про забезпечення витратомірами-лічильниками транспортних засобів, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу?

По питаннях 1-2.

Згідно зі ст. 1 Цивільного кодексу України:

цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників;

до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Отже, Товариством та замовником при укладанні будь-яких договорів з іншими суб’єктами господарювання необхідно керуватися нормами Цивільного кодексу України, який регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), зокрема, при укладанні договору підряду  — норми ст. 837 «Договір підряду» Цивільного кодексу України».

Нормами Кодексу необхідно керуватися щодо відносин, які виникають у сфері справлянні податків, зокрема, при визначенні платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, об’єктів оподаткування, бази оподаткування тощо.

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального — це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизною складу пересувного:

— до акцизного складу;

— до акцизного складу пересувного;

— для власного споживання чи промислової переробки;

— будь-яким іншим особам.

Згідно з п.п. 14.1.212 п. 142 ст. 14 Кодексу не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, зокрема, при використанні пального суб'єктами господарювання, які не є розпорядкиками акцизного складу / акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу до власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки, та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнаним чи пристрою, які:

— призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

— належать іншим особам;

— виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті «б» цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Застосування норм п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу залежить, зокрема, від умов договору підряду, суті операцій, яке здійснює Товариство за таким договором, умов користування транспортних засобів, заправлення яких здійснює Товариство за договорами підряду.

У випадку, якщо Товариство, як виконавець послуг підряду, здійснює заправлення у паливний бак власних або орендованих транспортних засобів, обладнання чи пристрою (в т.ч. машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, транспортних засобів спеціального призначення, спеціального обладнання чи пристрою), з використанням яких надалі виконуються певні роботи за договорами підряду, такі операції є власним споживанням пального Товариством.

Здійснення таких операцій не потребує обладнання транспортних засобів, що здійснюють заправлення у паливний бак, витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Якщо за договорами підряду заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою здійснює замовник, таке заправлення є власним споживанням пального замовником, який його здійснює, тільки при одночасному виконанні зазначених у п.п. а) — в) п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу умов.

В такому випадку обладняння витратомірами-лічильниками транспортних засобів, що здійснюють заправлення, на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу, є однією з умов віднесення операцій із заправлення пальним за договорами підряду до власного споживання замовником пального.

Оскільки до зверненні Товариства не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення господарських операцій з наведенням детального опису суті таких операцій, відповідно надати ґрунтовні відповіді на порушені питання 1—2 не видається за можливе.

Питання 3. Чи є стаціонарне обладнання паливозаправників лічильниками такими витратомірами-лічильниками з точки зору п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

У п.п. 1  та п.п. 2 п. 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 (в якому наведено визначення термінів, які вживаються у вказаному Порядку) зазначено, що витратомір-лічильник та рівнемір-лічильник рівня пального у резервуарі — це законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки.

Вказані терміни (витратомір-лічильник та рівнемір-лічильник рівня пального у резервуарі) вживаються також і в Кодексі.

У зверненні не надано достатньої інформації щодо смислового значення використаного у питанні 3 терміну «стаціонарне обладнання паливозаправників лічильниками» для надання Товариству відповіді по суті питання 3.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.