Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.08.2020 р. № 3392/ІПК/20-40-33-02-10

Головне управління ДПС у Харківській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), розглянуло Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо деяких питань застосування спрощеної системи оподаткування, з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє таке.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.

Згідно з п. п. 1 п. 291.4 ст. 291 глави 1 розділу XIV ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи - підприємці (далі — ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмова від спрощеної системи оподаткування регулюється ст. 298 ПКУ, згідно з п. п. 298.1.1 п. 298.1 якої для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, зокрема, зазначаються обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010 (п. п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі — КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 із змінами та доповненнями (далі — Наказ № 457).

Разом з цим, Державним комітетом статистики України наказом від 23.12.2011 № 396 затверджено Методичні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності (далі — Методичні основи та пояснення до позицій КВЕД ДК 009:2010).

Так, відповідно до КВЕД ДК 009:2010 та Методичних основ та пояснень до позицій КВЕД ДК 009:2010 клас «47.89» «Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами» включає роздрібну торгівлю іншими товарами з наметів, лотків та на ринках, такими як:
— килими та килимові вироби; книги; ігри та іграшки; товари для дому та побутова електроніка; музичні та відеозаписи; інші товари.

З огляду на викладене, господарська діяльність за договорами комісії не відноситься до класу «47.89» КВЕД ДК 009:2010.

Особливості укладання договору комісії визначено главою 69 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ).

Статтею 1011 ЦКУ визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ст. 1012 ЦКУ).

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (п. 1 ст. 1013 ЦКУ).

Таким чином, договір комісії належить до посередницьких договорів та за своєю суттю є договором з надання посередницьких послуг, де за послугу, в тому числі за продаж певного товару, комітент сплачує комісіонеру плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

З огляду на викладене, якщо ФОП планує надавати посередницькі послуги за договорами комісії, то такий підприємець не може обирати першу групу платників єдиного податку.
Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) повідомляємо таке.

Пунктом 6 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями визначено, що РРО та/або програмні РРО, та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або програмні РРО не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку першої групи.

Водночас, п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону України від 20 вересня 2019 року № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг») передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

З огляду на викладене, у разі здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, платники єдиного податку, в тому числі першої групи, зобов’язані застосовувати РРО з видачею в обов'язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.