Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.07.2020 р. № 2954/ІПК/99-00-07-07-02-06

Державна податкова служба України розглянула запит ТОВ на отримання податкової консультації щодо зарахування зустрічних однорідних вимог з нерезидентом України за договорами з імпорту товару та експорту послуг та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, повідомляє.

Законом України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», на який посилається у запиті ТОВ та який втратив чинність з 07.02.2019, встановлено порядок розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічними контрактами при здійсненні резидентами України експортно-імпортних операцій та визначено відповідальність за недотримання законодавчо встановлених строків розрахунків.

Разом з тим, статтею 601 Цивільного кодексу України передбачена можливість припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Також, згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за експортно-імпортними операціями регулювалось пунктом 1.11 розділу 1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136, яка втратила чинність з 07.02.2019 (далі - Інструкція № 136).

Так, відповідно до пункту 1.11 Інструкції № 136 експортна операція з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг та імпортна операція можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов’язань за цими операціями.

При цьому, мають дотримуватись такі умови: вимоги контрагентів повинні бути зустрічними, тобто кожен із контрагентів повинен мати заборгованість по відношенню до іншого (кожна із сторін одночасно є як боржником, так і кредитором); вимоги повинні бути однорідними, тобто такими, у яких предмет виконання є однаковим.

Крім того, строк виконання зустрічних однорідних вимог має настати, або є таким, що не був встановлений чи визначений моментом пред’явлення вимоги, тобто має настати строк виконання зобов’язань за однією і за іншою угодою.

Водночас зазначаємо, що згідно зі статтею 387 Господарського кодексу України суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати передбачених законом податків та зборів (обов’язкових платежів) самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведених ними операцій, крім випадків запровадження Національним банком України вимоги щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті.

Вимога щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами діяла до 20 червня 2019 року.

При цьому, по здійснених операціях до зазначеної дати уповноважені банки не могли знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, зокрема в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів.

На сьогодні відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції», який введено в дію 07.02.2019, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Після 07.02.2019, припинення зобов’язань у сфері зовнішньоекономічної діяльності шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог за експортно-імпортними операціями регулюється підпунктом 5 пункту 10 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7, а саме, банк має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов’язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні;

строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.

У разі запровадження Національним банком заходу захисту у вигляді обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, зокрема і в іноземній валюті 1 групи Класифікатора іноземних валют і банківських металів.

Отже, чинне законодавство надає можливість припинення зобов’язань за зовнішньоекономічними операціями, які передбачають розрахунки у грошовій формі шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог, але у разі дотримання сукупності умов, зазначених вище.

Разом з тим наголошуємо, що кожен конкретний випадок розрахунків між резидентами і нерезидентами за експортно-імпортними операціями слід розглядати з урахуванням усіх документів та періодів часу в яких проведені зовнішньоекономічні операції зазначені у запиті товариства.

У зв’язку з чим, для отримання більш конкретної відповіді необхідно звернутись за місцем реєстрації, з обов’язковим наданням документів, що стосуються ситуації, викладеної у листі.

Згідно із пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.