Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.08.2020 р. № 3433/ІПК/99-00-05-05-02-06

  

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за операціями зі створення та використання резервів очікуваних кредитних збитків небанківськими фінансовими установами та, керуючись ст. 52  Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник є небанківською фінансовою установою  та має дебіторську заборгованість за фінансовими активами, яка не відповідає ознакам безнадійної. На суму такої заборгованості платник формує резерв за фінансовими активами (очікувані кредитні збитки).

Платник запитує стосовно застосування п. 139.3 ст. 139 Кодексу небанківською фінансовою установою при формуванні резерву за фінансовими активами (очікувані кредитні збитки) згідно з МСФЗ9 «Фінансові інструменти», зокрема, коригування фінансового результату до оподаткування на суму резерву очікуваних кредитних збитків у разі відсутності підстав зазначених у п.п. 139.3.2—139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу. 

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці, що виникають при формуванні резервів банків та небанківських фінансових установ встановлені п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 Кодексу банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв за активами згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 - 139.3.4 цього пункту.

Використання резерву у зв'язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених підпунктами 139.3.3 та 139.3.4 цього пункту (п.п. 139.3.2 п. 139.3 ст. 139 Кодексу).

Відповідно до п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

1) на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу;

2) на суму використання резерву у зв'язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов'язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Сума використання резерву у зв'язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб, не визначених підпунктом 2 цього підпункту, не змінює фінансовий результат до оподаткування.

Згідно з п.п. 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

2) на суму списання у попередніх звітних періодах активу, який у звітному періоді набув ознак, визначених підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;

4) на суму доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок резерву заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

При цьому п.п. 139.3.5 п. 139.3 ст. 139 Кодексу встановлено, що коригування фінансового результату до оподаткування у зв'язку із створенням та використанням банками та небанківськими фінансовими установами резервів (забезпечень), у тому числі за наданими зобов'язаннями з кредитування, гарантіями, поручительствами, акредитивами, акцептами, авалями, крім резервів, зазначених у попередніх підпунктах цього пункту, здійснюється у порядку, встановленому п. 139.1 цієї статті.

Отже, визнання для цілей оподаткування небанківською фінансовою установою резервів за активами згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності (у т.ч. резервів очікуваних кредитних збитків), здійснюється у порядку, встановленому п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

Враховуючи викладене вище,  сформована та віднесена до складу витрат у бухгалтерському обліку сума резерву очікуваних кредитних збитків за активами не збільшує фінансовий результат до оподаткування платника – небанківської фінансової установи при відсутності підстав, перерахованих у підпунктах 139.3.2-139.3.4 Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.