Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.08.2020 р. № 3449/ІПК/99-00-04-05-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення від ... щодо списання боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо можливості списання боргу зі сплати єдиного внеску, якщо за* ву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності подано до дня набрання чинності Законом України від 13.05.2020 № 592-ІХ Про внесення змін що Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників (далі - Закон № 592).

Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок д пя фізичних осіб - підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткувані ія, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 у разі якщо платник єдиного внеску, визначений п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) не отримав дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, він зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Законом № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2434 доповнено п. 915 такого змісту: підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у п. 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штраии та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592, зокрема платниками зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичними особами - підприємцями, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратс ру за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви г ро державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу - звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592.

Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше. Ці зміни набули чинності з 03.06.2020 року.

Таким чином, фізична особа - підприємець, який подав заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності до дня набрання чинності Зако яом № 592 має право на списання боргу зі сплати єдиного внеску за умови дотримгння вимог Закону № 592.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.