Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.08.2020 р. № 3474/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ при здійсненні операції з постачання майна, набутого ним у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, та отриманні забезпечувального (гарантійного) платежу і, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі − ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні,  з метою продажу необоротних активів, а саме майна, набутого Банком у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, Банк укладає три види договорів:

— договір про наміри;

— попередній договір купівлі-продажу;

— договір купівлі-продажу.

Згідно з умовами договору про наміри сторони домовляються про укладення у майбутньому договору купівлі-продажу на умовах встановлених договором та внесення покупцем забезпечувального (гарантійного) платежу, який буде зарахований в рахунок оплати за договором купівлі-продажу.

Відповідно до умов попереднього договору купівлі-продажу сторони зобов’язуються впродовж певного строку укласти в майбутньому договір купівлі-продажу. При цьому покупець бере на себе обов’язок сплатити кошти за певним графіком.

Умовами договору купівлі-продажу передбачено, що продаж (перехід права власності) нерухомого майна здійснюється після оплати покупцем вартості майна у повному обсязі.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Правові основи укладення, зміни і розірвання договору визначено Главами 52 і 53 ЦКУ.

Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 197.12 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.

Звільняються від оподаткування ПДВ операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та їх коригування, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 192, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1, 201.3, 201.5, 201.7, 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, також підлягають реєстрації в ЄРПН.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування ПДВ.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 21 у складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація)  подаються передбачені Порядком № 21 додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації).

Відповідно до підпункту 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21 у рядку 5 декларації вказуються обсяги операцій з:

— постачання товарів/послуг, які відповідно до статті 196 розділу V ПКУ включені до переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування;

— постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V ПКУ;

— постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V ПКУ, тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX ПКУ та звільнених відповідно до міжнародних договорів (угод).

У рядку 5.1 (з рядка 5) декларації вказуються обсяги операцій, які звільнені від оподаткування (розділ V ПКУ, підрозділ 2 розділу XX ПКУ, міжнародні договори (угоди)).

Для платників податку, які заповнюють рядок 5, та підприємств (організацій) осіб з інвалідністю обов’язковим є подання Додатку 6 (Д 6) «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю» (далі — Додаток 6 (Д 6)).

Додаток 6 (Д 6) заповнюється в розрізі операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, операцій з постачання послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Відомості про суми податку на додану вартість, не сплаченого платником податку до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховані у порядку, визначеному розділом V¹ Порядку № 21, зазначаються у таблиці 2 Додатку 6 (Д 6) за операціями, звільненими від оподаткування податком відповідно до коду пільги, визначеного згідно з довідником пільг (пункт 2 розділу V¹ Порядку № 21).

Таблиця 2 Додатку 6 (Д 6) заповнюється у разі здійснення у звітному (податковому) періоді операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і ЦКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо:

Щодо питання 1

Операція Банку з постачання майна, набутого ним у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.12 статті 197 розділу V ПКУ.

За такою операцією Банк на дату постачання майна або на дату отримання від покупця коштів, які є оплатою вартості такого майна (залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше) зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Кошти, отримані Банком від покупця у вигляді забезпечувального (гарантійного) внеску, не зумовлюють для Банку податкових наслідків з ПДВ.

При цьому, у разі зміни напряму використання отриманого раніше забезпечувального (гарантійного) внеску, який спочатку виконував функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань за договором, та в подальшому зараховується в рахунок оплати за майно, що має бути обумовлено додатковою угодою до договору (при умові, що таке зарахування є першою подією), на дату зміни напряму використання забезпечувального (гарантійного) внеску Банк зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Щодо питання 2

Якщо кошти, отримані Банком від покупця, є фактичною оплатою вартості майна, що постачається Банком покупцю, та на дату їх отримання Банком було складено податкову накладну і надалі не виникало обставин, визначених у пункті 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, то підстави для складання розрахунку коригування до такої податкової накладної відсутні, незалежно від того, яким договором (договором про наміри, попереднім договором, договором купівлі-продажу) передбачено порядок розрахунків за таке майно.    

Щодо питання 3

У графі 5 таблиці 2 Додатку 6 (Д 6) зазначається обсяг звільнених від оподаткування операцій з постачання товарів/послуг.

У графі 4 таблиці 2 Додатку 6 (Д 6) до декларації зазначається сума ПДВ, не сплачена до бюджету у зв'язку з отриманням податкової пільги.

При цьому графи 4 і 5 таблиці 2 Додатку 6 (Д 6) можуть мати від’ємне значення лише у випадку, якщо Додаток 6 (Д 6) подається до уточненої декларації та відбувається уточнення показників Додатку 6 (Д 6).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).