Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.08.2020 р. № 3484/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування податком на доходи нерезидента виплат у вигляді відсотків за користування позикою та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

У зверненні Товариство повідомляє, що у 2019 році нарахувало відсотки за користування позикою та, згідно умов договору, у 2020 році має їх сплатити на користь компанії – резидента Республіки Кіпр. Підприємство має належним чином легалізовану довідку від нерезидента, яка засвідчує, що він є резидентом Республіки Кіпр. Тому, згідно ст. 141.4 Кодексу, може застосовувати положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

До підписання Протоколу до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012 податок з доходів у вигляді процентів утримувався за ставкою 2 %, а після набрання чинності Протоколу – за ставкою 5 %.

Враховуючи зазначене у Товариства виникло питання щодо застосування ставки податку на доходи, отримані нерезидентом з джерелом їх походження в Україні, у вигляді процентів (2% чи 5 %), якщо вони нараховані за період до 01.01.2020 року, а виплачуються у 2020 році?

Згідно з положеннями підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження в Україні, оподатковуються в поряду і за ставками, визначеними пунктом 141.4 статті 141 Кодексу.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження в Україні, розуміються, зокрема, проценти, дисконті доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) нерезидентом (підпункт ”а” підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодесу).

Відповідно до підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу резидент або постійне представництво, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу, за ставкою у розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно з ст. 3 Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яка ратифікована Верховною Радою України 04.07.2013, є чинною в українсько-кіпрських податкових відносинах з 07.08.2013 (далі – Конвенція). Протокол про внесення змін до Конвенції, який ратифіковано Верховною Радою України 30.10.2019 (Закон України № 243-IX) і набув чинності 28.11.2019 (далі – Протокол), складає невід’ємну частину Конвенції.

Відповідно до п.1 ст. 5 Протоколу його положення застосовується, зокрема «стосовно податків, утриманих у джерела щодо сум, які виплачені або кредитовані нерезидентам на або після <…> першого січня календарного року, наступного за роком набрання чинності цим Протоколом <…>».

Відповідно до п. 2 ст. 11 (Проценти) Конвенції із змінами, внесеними Протоколом, «проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю».

Таким чином, зазначені вище положення Конвенції із змінами, внесеними Протоколом,  мають застосовуватись, починаючи з 01 січня 2020 року.

Відповідно до пункту 103.2 статті 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Відповідно до пункту 103.3 статті 103 Кодексу бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (пункт 103.4 статті 103 Кодексу).

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (пункт 103.5 статті 103 Кодексу).

Враховуючи вищезазначене, якщо резидент України – платник податку за договором позики отримав позику від нерезидента та сплачує проценти за таким договором нерезиденту – бенефіціарному (фактичному) власнику таких процентів, то за умови наявності довідки, виданої компетентним органом Кіпру, такий платник під час виплати сум процентів за використання позики на користь резидента Кіпру зобов’язаний утримувати податок у розмірі 5% (оскільки податок на доходи нерезидента у вигляді процентів сплачується під час виплати доходу нерезидентові незалежно від того коли і за який період такий дохід нарахований).

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (пункт 103.10 статті 103 Кодексу).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).