Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.08.2020 р. № 3493/ІПК/99-00-05-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо нарахування та сплати пені з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, як правонаступника державного підприємства та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні платника, за результатами перевірки контролюючого органу було видане податкове повідомлення-рішення щодо нарахування частини чистого прибутку, та штрафні санкції, яке було оскаржене платником в судовому порядку. Рішенням суду визнано протиправним податкове повідомлення-рішення контролюючого органу в частині застосування штрафних санкцій. Контролюючим органом у червні 2020 року було надіслане скориговане податкове повідомлення-рішення та нарахована пеня.

У платника виникло питання щодо законності нарахування пені, так як підприємство не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та пеня), оскільки діяло відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої контролюючим органом у 2019 році.

Законами України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 465) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX (далі – Закон № 466) в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку відбулись зміни, які набули чинності 27.02.2020 та 23.05.2020 відповідно.

Зокрема, п. 7 Закону № 465 внесено зміни до ст.2 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21 вересня 2006 № 185 (далі – Закон № 185), відповідно до яких, Кодекс є складовою законодавства про управління об’єктами державної власності.

Державні унітарні підприємства та їх об’єднання подають до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку в порядку та строки, встановлені Кодексом (частина 3 ст. 11¹ Закону № 185).

Законом № 466 внесено зміни до п. 46.1 ст. 46 Кодексу, яким дано визначення податкової декларації, розрахунку, звіту – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та його невід’ємною частиною (п. 46.2 ст. 46 Кодексу).

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 Кодексу
(п. 46.2 ст. 46 Кодексу).

Відповідно до п.п. 19¹.1.51 п. 19¹.1 ст. 19 Кодексу на контролюючі органи  покладено обов’язок, зокрема, здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а також стягнення зазначеного платежу до бюджету у разі їх несплати  у порядку, встановленому Кодексом.

Законом № 466 уточнено порядок самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов’язань, передбачених іншим законодавством (зміни до підпунктів 54.3.2 та 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу), зокрема, якщо:

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, заявлені у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;

контролюючий орган згідно з іншим законодавством є особою, відповідальною за нарахування сум іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.

Слід зазначити, що Законом № 466 уточнено поняття «грошове зобов’язання платника податків», визначене п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, згідно з яким це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Отже платіж у вигляді частини чистого прибутку (доходу) відноситься до іншого зобов’язання, який платник податків повинен відрахувати до державного бюджету. 

До платників частини чистого прибутку (доходу), які порушили правила подання до контролюючих органів розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, або порушили порядок сплати (перерахування) грошового зобов’язання з частини чистого прибутку (доходу), або у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього платежу, контролюючі органи мають право застосувати штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та пеню у порядку, визначеному, зокрема, п. 120.1 ст. 120, п. 123.1 ст. 123, п. 126.1 ст. 126, п. 129.1 ст. 129 Кодексу.

Одночасно повідомляємо, що згідно зі змінами, внесеними Законом України від 13 травня 2020 року № 591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» п. 52 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.