Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.08.2020 р. № 3319/ІПК/99-00-04-05-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором іноземного доходу і в межах компетенції повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом, згідно з п.п. 14.1.213 п.14.1 ст.14 якого резидент- це, зокрема, фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі вона вважаться резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні;

якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважаться резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якшо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
   

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру Життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживвання членів її сім'ї або їїреєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом , якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни , то з метою оподаткування податком така особа вважається громадянином України,який не має права залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є  самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку , встановленому цим Кодексом , або її реєстрація як самозайнятої особи .

Отже, для визначення статусу резидента України з метою оподаткування слід керуватися п.п. 14.1.213 п.14.1 ст.14 Кодексу.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Кодексу, згідно з п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162 якого платником податку на доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування резидента є, іноземні доходи -доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України( п.163.1.3 п.163.1 ст.163 Кодексу).

Дохід, отриманий з джерел за межами україни- це, зокрема,будьякий дохід , отриманий резидентами. у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України. включаючи доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами (п.п 14.1.55 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Оподаткування іноземних доходів встановлено п.170.11 ст.170 Кодексу.

У разі якщо джерело виплат будь- яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу платника податку-отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначено п.167.1 ст.167 Кодексссу, крім доходів. визначених п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 Кодексу, що оподатковується за ставкою визначеною п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 Кодексу,крім прибутку від операцій з інвестиційними активами . що оподатковується в порядку .визначеному п.170.2 ст.170 Кодекссу, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній.що оподатковуються в порядку. визначеному п.170.13 ст.170 Кодексу (п.п. 170.11.1 п.170.11 ст.170 (Кодексу).

Під час отримання доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України. що діє на момент отримання таких доходів (П.164.4 ст.164 Кодексу.)

Також зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п.1.2  п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Нарахування. утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 Кодексу. згідно з п.п.168.2.1 п.168.2 якої платник податку, що отримує ,зокрема іноземні доходи,зобов'язаний включити суму таких доходівдо загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок(військовий збір) з таких доходів.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи( податкової декларації ) визначено ст.179 Кодексу.

Враховуючи викладене.дохід у тому числі у вигляді заробітної плати. отриманий фізичною особою-резидентом з джерел за межами України, включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

При цьому фізична особа зобов'язана подати річну податкову декларацію та сплатити податок (військовий збір) з такого доходу.

Одночасно зауважуємо,що відповідно до п.13.4 ст.13 Кодексу суми податків та зборів. сплачені за межами України, зараховвуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами,встановленими Кодексом.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід(прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору . а також про базу та/або об'єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України,якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України(п.13.5 ст.13 Кодексу).

Згідно з п.52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація ммає індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.