X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.08.2020 р. № 3434/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо надаьня індивідуальної податкової консультації щодо сплати земельного податку (далі -Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5%, право власності або користування земельною ділянкою не оформлене.

Товариством розпочато процедуру оформлення договору оренди земельної ділянки.

Кодексом визначено, що плата за землю справляється у двох формах -Податку з власників та постійних користувачів земельних ділянок (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункт 14.1 статті 14 Кодексу).

Питання визначення податкових зобов'язань у суб’єктів земельних відносин, які використовують земельні ділянки без належного оформлення прав власності або користування, викладені в узагальнюючій податковій консультації,затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602.

Обов’язок Платника плати за землю із справляння, включаючи декларування та внесення податкових зобов’язань з плати за землю настає у власників земельних ділянок та/або землекористувачів з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (пункт 287.1 статті 287 Кодексу), на підставі даних Державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 Кодексу) щодо об’єкту та бази оподаткування, а також категорії земель ділянки за її цільовим призначення.

Оскільки обов’язок із декларування плати за землю у власників земельних ділянок та/або землекористувачів настає з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (пункт 287.1 статті 287 Кодексу), то у Товариства- не виникає обов’язок з декларування Податку за земельну ділянку, право на яку ним не оформлено.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства.

Орган Місцевого - самоврядування, керуючись нормами статті 377 Цивільного іюДекеу України, статями 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (статті 1166, 11б7  Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Поряд з цим звільнення платників єдиного податку від обов’язку з нарахування , сплати  та подання податкової звітності з Податку за земельні ділянки, що використовуються для провадження господарської діяльності, визначено нормою підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Кодексу у редакції Закону України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

З огляду на вказане особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником Податку в розумінні статті 269 Кодексу до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).