Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.08.2020 р. № 3460/ІПК/99-00-04-05-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своїх зверненнях просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань коригування фінансового результату до оподаткування та визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, з питань оподаткування податком на додану вартість та з питань оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу у вигляді вартості безоплатно наданих товарів, робіт, послуг у вигляді:

сплати проїзду та проживання у готелях кандидатів на вакантні посади та проведення співбесіди з ними з метою залучення їх на такі вакантні посади;

організації екскурсій по підприємству для залучення та ознайомлення кандидатів на вакантні посади;

надання працівникам, колишнім співробітникам та іншим фізичним особ ш, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, допомоги у вигляді оплати за протезування, придбання спеціалізованих окулярів тощо;

оплати послуг з видання книг, присвячених одному із засновників підприємства, де висвітлюються його життя та історія створення підприємств;

і, а також послуги по виданню іншої книги з подальшим даруванням бізнес-партнерам тощо;

закупівлі продуктових наборів, паперових пакетів, листівок з логотипом компанії з метою дарування на святкові дати діловим партнерам;

купівлі квитків (посадкових талонів), які втрачені працівниками підприємства;

оплати послуг з організації прес-конференцій для висвітлення діяльності підприємства та відповіді на питання журналістів особистого характеру;

придбання підприємством бутильованої питної води, кави, чаю, цукру, печива;

оплати проїзду та проживання у готелях журналістів для проведення інтерв’ю з робітниками та засновниками підприємства, висвітлення діяльності підприємства;

організації обідів у вигляді «шведського столу» для бізнес-партнерів з метою проведення перемовин, бізнес зустрічей;

організації для робітників та членів їх сімей марафонів, змагань, матчів, дитячих свят, корпоративів до ювілейних або святкових дат з метою згуртування колективу;

купівлі гігієнічних засобів (мило, туалетний папір, антисептики, паперові серветки та рушники, одноразові дерев’яні палички та стаканчики) для обслуговування санвузлів та переговорних кімнат;

купівлі подарункових сертифікатів номіналом 500 грн, 100 грн., 200 грн., та інш.

 У торгівельних мережах, які потім дарує (безоплатно віддає своїм співробітникам на свята та за перемогу у корпоративних конкурсах.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Щодо податку на прибуток підприємств

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платні ки податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 996).

Сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності є обліковою політикою (абз. десятий частини першої ст. 1 Закону № 996).

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону № 996 підставою , для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

 Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів  можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи повинні мати визначені частиною другою ст. 9 Закону № 996 обов’язкові реквізити.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємства ми, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується  за рахунок коштів бюджету, визначено Положенням про документальне  забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (зі змінами та доповненнями).

Отже, первинні документи складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національвих положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу, Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового  результату до оподаткування на суму витрат на:

 купівлю квитків (посадкових талонів);

 оплату послуг з організації прес-конференцій;

придбання підприємством бутильованої питної води, кави, чаю, цукру, печива;

оплату проїзду та проживання у готелях журналістів; організацію обідів у вигляді «шведського столу»;

організацію для робітників та членів їх сімей марафонів, змагань, матчів, дитячих свят, корпоративів до ювілейних або святкових дат;

купівлю гігієнічних засобів (мило, туалетний папір, антисептики, паперові серветки та рушники, одноразові дерев’яні палички та стаканчики);

придбання подарункових сертифікатів у торгівельних мережах (юридичвих осіб).

Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Разом з тим повідомляємо, що різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначаються згідно з вимогами ст. 140 Кодексу.

Відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбутков их установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Отже, якщо операції платника податку на прибуток підприємств згідно із запитами, що розглядаються, документально оформлюються як безоплатне надання товарів, робіт, послуг, то у випадку, коли такі операції здійснюються з фізичними особами, які є платниками податку на доходи фізичних осіб, іншими платниками податку на прибуток на загальних підставах, положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму таких витрат.

Водночас, у разі безоплатного надання товарів, робіт, послуг особам, що не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та платникам податку на прибуток,які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX Кодексу, крім безоплатно наданих товарів, робіт, послуг неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такої передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, коригування фінансового результату податкового (звітного) періоду відбувається шляхом його збільшення на суму таких витрат згідно з п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Разом з тим наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповіде их господарських операцій та первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Щодо податку на додану вартість

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 12 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу).

 При цьому продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, постатки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно  таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг,що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

 З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу).

Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації  їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (п.п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу).

Пунктами 186.2 - 186.4 ст. 186 розділу V Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 розділу V Кодексу, є місце реєстрації постачальника (п. 186.4 ст. 186 розділу V Кодексу).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 розділу V Кодексу база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не мо ке бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операції з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів  не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів -виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V Кодексу.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 ст. 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

 Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Пунктом 198.3 ст. 198 розділу V Кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

 придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник  податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 розділу V Кодексу (п. 198.6 ст. 198 розділу V Кодексу).

Згідно з п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останньс го дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 розділу V Кодексу).

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язані з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненнях, операції платника ПДВ з безоплатної передачі товарів/послуг згідно зі ст. 185 розділу V Кодексу є об’єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування при здійсненні якої визначається за правилами, встановленими п. 188.1 ст. 188 розділу V Кодексу.

Щодо нарахування податку на додану вартість на суму квитків, якщо вони придбавались, як у платників ПДВ так і не платників ПДВ у 2018-2019 роках (звернення №10 від 09.06.2020 (вх. ДПС№ 23028/6 від 16.06.2020)).

У розглянутому зверненні обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 розділу V Кодексу виникає у разі, якщо придбані з ПДВ товари/послуги починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях та/або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, а також у випадку якщо частково використовується в оподатковуваних ПДВ і частково в неоподатковуваних ПДВ операціях.

Якщо товари/послуги придбані без ПДВ, то обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу у платника ПДВ не виникає.

Щодо нарахування податку на додану вартість на суму безоплатно наданих сертифікатів, якщо вони придбавались, як у платників ПДВ так і не платників ПДВ у 2018-2019 роках та щодо питань, викладених у зверненнях 13 (вх. ДПС № 23013/6 від 16.06.2020), 14 (вх. ДПС № 23060/6 від 16.06.2020), 18 (вх. ДПС № 23024/6 від 16.06.2020), 20 (вх. ДПС № 23017/6 від 16.06.2020), 21 (вх. ДПС № 23018/6 від 16.06.2020), 22 (вх. ДПС№ 23015/6 від 16.06.2020)

У разі, якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг іншим особам, придбаних з ПДВ, включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то такі товари/послуги слід вважати використаними в оподатковуваних операціях,
 а тому передача/надання зазначених товарів/послуг не розглядається як окрема операція з постачання (у тому числі з безоплатного постачання) товарів/послуг , яка підлягає оподаткуванню ПДВ, і додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не відбувається.

 Такі безоплатно передані товари/nocлуги визнаються оподатковуваними ПДВ у складі тієї операції, до вартості якої їх було включено.

При нарахуванні платником податку податкових зобов’язань з ПДВ виходячи із бази оподаткування таким податком, визначеної п. 188.1 ст. 188 розділу V Кодексу (як у разі включення безоплатно переданих/наданих товарів/послуг до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, так і у разі визнання безоплатно переданих/наданих  товарів/послуг окремою операцією з постачання товарів/послуг), додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу не здійснюється.

У разі, якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг, придбаних з ПДВ (сума нарахована (сплачена) та включена до складу податкового кредиту) не включається до складу вартості оподатковуваннях операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується  у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної п. 188.1 ст. 188 розділу V Кодексу.

 За такою операцією плати як податку зобов’язаний скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН:

одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною.

Щодо податку на доходи фізичних осіб і військового збору

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

вартість мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694 «Про охорону праці» (п.п. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

 При цьому порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту;

вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортиввих змагань) - у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Крім того, п.п. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Таким чином, у разі якщо юридичною особою виплачується фізичній особі дохід у вигляді дарунка (подарункового сертифікату, дарунків на свята), вартість якого не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, то на підставі п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Кодексу вартість такого дарунка не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичних осіб.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, встановлено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді:

вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств (п.п. «б» п.п 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами  звичайної ціни.

 Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу (п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 154 Кодексу).

Ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначеній у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) (п. 167.1 ст. 167 Кодексу).

Також, згідно з п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором.

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 10 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

При цьому нормами п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 154 Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Згідно з п.п. 70.12.1 п. 70.12 ст. 70 Кодексу реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або серія та номер паспорта (дпя фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняітя реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомити про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовується, зокрема, при виплаті доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України.

Фізична особа зобов'язана подавати інформацію гро РНОКПП юридичним особам, що виплачують їй доходи.

Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 Кодексу, які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 Кодексу).

Враховуючи викладене, якщо юридичною особою за власний рахунок оплачуються послуги з проживання та проїзду фізичних осіб (журналістів, кандидатів на вакантні посади), послуги з організації заходів (марафонів, корпоративних та дитячих свят тощо), екскурсій, послуги з видання книг, то вартість зазначених послуг включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Разом з тим дохід у вигляді вартості безоплатного харчування, у т.ч. за принципом «шведського» столу, наданий юридичною особою на користь фізичних осіб, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податків як інший дохід з відповідним оподаткуванням.

Крім того, порядок оподаткування благодійної допомоги визначено п. 170.7 ст. 170 Кодексу.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.