Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.08.2020 р. № 3621/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України на звернення підприємства, яке надійшло листом ГУ ДПС у м. Києві, щодо отримання індивідуальної податкової консультації з плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Підприємство, маючи у власності цілісний майновий комплекс, на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду щодо визнання недійсним договору оренди від 20.04.2000, укладеного з Київською міською радою, та визнання відсутнім у нього права користування такою земельною ділянкою, повернуло у розпорядження Київської міської ради земельну ділянку, на якій знаходиться вказаний комплекс.

Підприємство, посилаючись на чинне, законодавство, запитує щодо визнання його платником земельного податку у розумінні вимог ст. 269 Кодексу та наявності обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку.

Використання землі в Україні є платним (ст. 206 Земельного кодексу України (далі - Земельний кодекс)).

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності користування землею у двох формах: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок і постійними користувачами земельних ділянок та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань з плати за землю після належного оформлення прав власності або користування земельною ділянкою, викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 №602.

Особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 Кодексу до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог Кодексу не повинна сплачувати земельний податок.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Орган місцевого самоврядування, який реалізує свої владні повноваження на відповідній території, на якій розташована земельна ділянка, що використовується без правоветановлююящс документів, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу, має право порушити питанню про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу, України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Враховуючи зазначене, Підприємству доцільно звернутися до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки, на якій розташований цілісний майновий комплекс, щодо оформлення речових прав на таку земельну ділянку.

У разі оформлення Підприємством відповідного права на земельну ділянку під комплексом, у нього виникнуть обов’язки по нарахуванню податкового зобов’язання та подання податкової декларації з плати за землю.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).