Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.09.2020 р. № 3652/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість доходів від діяльності інституту спільного інвестування у вигляді роялті та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої у зверненні інформації, товариство, що є інститутом спільного інвестування, має намір за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності отримати за рахунок коштів спільного інвестування майнові права інтелектуальної власності на зареєстровану торговельну марку та у подальшому отримувати роялті від суб’єктів господарювання – ліцензіатів за надання їм права використання такого об’єкта права інтелектуальної власності.

Виникають питання:

Чи звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств доходи від отримання товариством винагороди у грошовій формі за використання або за надання права на використання суб’єктами господарювання – ліцензіатами об’єкта права інтелектуальної власності (торговельної марки) на підставі ліцензійних угод;

чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з отримання товариством винагороди у грошовій формі за використання або за надання права на використання суб’єктами господарювання – ліцензіатами об’єкта права інтелектуальної власності (торговельної марки) на підставі ліцензійних угод.

Визначення роялті наведено у п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, відповідно до якого роялті вважається будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, зокрема на будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги).

         Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб'єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб'єктів визначаються Законом України від 05.07.2012 № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» (далі — Закон № 5080).

         Відповідно до п.п. 10 частини 1 ст. 1 Закону № 5080 інститут спільного інвестування — це корпоративний або пайовий фонд.

         Корпоративний фонд — це юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування (частина 1 ст. 8 Закон № 5080).

         Діяльність інститутів спільного інвестування — це діяльність, яка провадиться в інтересах учасників (учасника) інституту спільного інвестування та за рахунок інституту спільного інвестування шляхом вкладення коштів спільного інвестування в активи інституту спільного інвестування (п.п. 5 частини 1 ст. 1 Закон № 5080).

         Коштами спільного інвестування є кошти, внесені засновниками корпоративного фонду кошти, та у випадках, передбачених Законом № 5080, інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Реєстру (п.п. 13 частини 1 ст. 1 Закону № 5080).

         Активами інституту спільного інвестування є сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (п.п. 1 частини 1 ст. 1 Закону № 5080).

         Особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення встановлені п. 141.6 ст. 141 Кодексу.

         Звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо) (п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу).

         Отже, Кодексом передбачається звільнення від оподаткування коштів, залучених від учасників інституту спільного інвестування, або доходів, нарахованих за активами інституту спільного інвестування, та доходів, отриманих від діяльності інституту спільного інвестування, зокрема у вигляді роялті.

Щодо податкових наслідків з ПДВ

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 розділу V Кодексу податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Підпунктом 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 розділу V Кодексу передбачено, що не є об’єктом оподаткування операції, зокрема, з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

При цьому п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу визначено, що роялті — будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

— як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

— за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

— за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

— за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;

— за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо, що у випадку якщо умовами ліцензійного договору передбачено надання отримувачу (покупцю) права на використання об'єкта права інтелектуальної власності (у тому числі торговельної марки) без можливості його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб, то отримання постачальником платежу від отримувача (покупця) як винагороди за надання такого права на використання торговельної марки для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті та відповідно така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).