Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операції орендаря з передачі орендодавцю основних засобів після закінчення договору оренди цілісного майнового комплексу (далі - ЦМК), що були придбані орендарем за рахунок коштів цільового фонду (амортизаційних відрахувань), надіслане листом Міністерства фінансів України, та повідомляє.
Як зазначено у зверненні, відповідно до договору оренди від 11.02.2019 № 224 (Далі - Договір від 11.02.2019), укладеного між управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради та Товариством, було передано в строкове платне користування ЦМК КП «Ліки України».
Товариство протягом дії Договору від 11.02.2019 та на його підставі нараховує амортизацію на орендовані в складі ЦМК основні фонди, формуючи цільовий фонд.
Для підвищення ефективності роботи виникла необхідність відновити транспортні засоби - купити нові автомобілі для використання у виробничій діяльності Товариства.
З орендодавцем погоджено можливість такого придбання за рахунок цільового фонду (амортизаційних відрахувань).
Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).
Відповідно до Глави 58 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.
На сьогодні правові, економічні та організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна, що перебуває у державній та комунальній власності та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання такого майна регулюються Законом України від 03 жовтня 2019 року № 157-ІХ «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон № 157).
Правила здійснення поліпшень та ремонту майна, переданого в оренду визначено статтею 21 Закону № 157.
Орендар державного або комунального майна має право за письмовою згодою балансоутримувача майна за рахунок власних коштів здійснювати І поточний та/або капітальний ремонт орендованого майна.
Правові наслідки припинення договору оренди визначено статтею 25 Закону № 157.
У разі припинення договору оренди орендар зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Разом з цим, до дати набрання чинності Законом № 157 (до 01.02.2020). вказані вище відносини, пов’язані з передачею в оренду майна, що перебуває у державній та комунальній власності, регулювалися Законом України від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон № 2269).
Відповідно до статті 10 Закону № 2269 істотними умовами договору оренди були, зокрема порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством.
Статтею 23 передбачалося, що орендареві належить право власності на виготовлену продукцію, в тому числі у незавершеному виробництві, та доход (прибуток), отриманий від орендованого майна, амортизаційні відрахування на майно, що є власністю орендаря, а також на набуте орендарем відповідно до законодавства інше майно.
Амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи, будівлі та споруди нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар.
Амортизаційні відрахування на орендовані приміщення, частини будівель і споруд та інше окреме індивідуально визначене майно нараховує та залишає у своєму розпорядженні підприємство, господарське товариство, створене в процесі приватизації (корпоратизації), на балансі якого знаходиться це майно.
Амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів.
Орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.
Право власності на майно, придбане орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, належить власнику орендованого майна.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу ІПКУ).
Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу І ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.
Не є об’єктом оподаткування операції, зокрема з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;
повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в концесію або лізинг (оренду) концесієдавцю або лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг;
нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу;
передачі майна в заставу (іпотеку) позикодавцю (кредитору) та/або в забезпечення іншої дійсної вимоги кредитора, повернення такого майна із застави (іпотеки) його власнику після закінчення дії відповідного договору, якщо місце такої передачі (повернення) знаходиться на митній території України;
грошових виплат основної суми консолідованого іпотечного боргу та процентів, нарахованих на неї, об'єднання та/або купівлі (продажу) консолідованого іпотечного боргу, заміною однієї частки консолідованого іпотечного боргу на іншу, або поверненням (зворотним викупом) такого консолідованого іпотечного боргу відповідно до закону резидентом або на його користь (підпункт 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 ПКУ).
Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу У ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
З метою застосування пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Таким чином, повернення орендарем орендодавцю майна, придбаного за рахунок амортизаційних відрахувань, яке на праві власності належить орендодавцю, не є об’єктом оподаткування ПДВ.
В той же час орендар зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ, у випадку, якщо Придбані з ПДВ товари/послуги, по яким у платника виникали підстави для формування податкового кредиту, починають використовуватись у неоподатковуваних операціях.
Питання правомірності в розглянутій у зверненні ситуації придбання транспортних засобів за рахунок цільового фонду, сформованого з амортизаційних відрахувань, не відноситься до компетенції Державної податкової служби та не є предметом розгляду в рамках індивідуальної податкової консультації.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, жому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |