Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.09.2020 р. № 3737/ІПК/19-00-04-03-26

Головне управління ДПС у Тернопільській області, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянуло звернення Товариства щодо декларування та сплати земельного податку і в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи та уклало договори оренди земельних ділянок з фізичними особами - власниками земельних ділянок.

Дані земельні ділянки передало в суборенду юридичній особі, яка є платником єдиного податку четвертої групи.

Товариство просить надати податкову консультацію щодо декларування та сплати земельного податку.

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14  Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу земельний податок  – обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно з статтею 269 Кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування земельним податком згідно з положеннями статті 270 Кодексу є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Кодексу).

Обов'язок із справляння (яке передбачає декларування та сплату зобов'язань) земельного податку, настає у власників земельних ділянок та/або землекористувачів з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п.281.3 ст.281 Кодексу).

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема, до пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, згідно з якими з 01 липня поточного року платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Отже, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку третьої групи, що є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами, з 01.07.2020 є платниками земельного податку у разі здійснення ними діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), у тому числі якщо надання в оренду нерухомого майна є одним із видів діяльності або основним.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.  

Згідно частини шостої статті 93 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ, зі змінами та доповненнями,  орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Однак така передача земельної ділянки у володіння та користування іншій особі не породжує самостійних договірних відносин між власником земельної ділянки та суборендарем, не змінює та не припиняє існуючий договір оренди, не породжує відчуження цього права та, відтак, не припиняє право оренди орендаря.

З огляду на вказане та враховуючи обставини, викладені в зверненні, платниками земельного податку є фізичні особи – власники земельних ділянок.

Товариство - платник єдиного податку третьої групи, що є власником земельних ділянок або постійним землекористувачем у разі здійснення ним діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), з 01.07.2020 є платником земельного податку, у якого виникає обов'язок нарахування, сплати та подання податкової звітності.

Таким чином та враховуючи обставини, зазначені в зверненні, при умові, що Товариство - платник єдиного податку третьої групи не є власником земельних ділянок або постійним землекористувачем, воно не є платником земельного податку, оскільки в нього відсутній об’єкт оподаткування і у нього не виникає обов'язок нарахування, сплати та подання податкової звітності.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).