Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.09.2020 р. № 3749/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій із ввезення товарів (дизель-електричних локомотивів) на митну територію України згідно з договором оперативної оренди у митному режимі тимчасового ввезення та подальшого вивезення таких товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту і, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство в рамках здійснення господарської діяльності планує укласти договір оренди товарів (дизель-електричних локомотивів) з нерезидентом з метою експлуатації таких товарів на митній території України. При цьому товари (дизель-електричні локомотиви), що належать нерезиденту, будуть ввезені на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення та після закінчення строку, встановленого для тимчасового ввезення, вивезені Товариством за межі митної території України у митному режимі реекспорту.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ і пункт 2 статті 1 розділу І МКУ).

Правові основи митного режиму тимчасового ввезення встановлено главою 18 МКУ.

Тимчасове ввезення  – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання (стаття 103 МКУ).

Для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна, зокрема сплатити митні платежі відповідно до статті 106 МКУ або забезпечити виконання зобов’язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X МКУ (стаття 104 МКУ).

У разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає.

Статтею 108 МКУ визначено, що строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.

Іноземні товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, зберігають статус іноземних товарів (стаття 111 МКУ).

Митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається МКУ, а також у випадках, передбачених частиною третьою статті 112 МКУ (стаття 112 МКУ).

Правові основи митного режиму реекспорту встановлено главою 16 МКУ.

Відповідно до статей 85 і 86 МКУ реекспорт –  це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та, зокрема:

–  були поміщені у митний режим тимчасового ввезення і вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання, а також змін, що допускаються у разі використання таких товарів у митному режимі тимчасового ввезення;

–  були поміщені у митний режим переробки на митній території та вивозяться за межі митної території України у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання, або у вигляді продуктів їх переробки;

–  були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту –  стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари:

а) вивозяться протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту;

б) перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» − «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:

–  постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до                статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України;

–  ввезення товарів на митну територію України;

–  вивезення товарів за межі митної території України.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, –  у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ).

Особливості оподаткування ПДВ операцій під час переміщення товарів через митний кордон України залежно від обраного митного режиму визначено статтею 206 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 206.7 статті 206 розділу V ПКУ до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 МКУ:

–  умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 105 МКУ;

–  умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 106 МКУ. Сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок.

Згідно з пунктом 206.5 статті 206 розділу V ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування ПДВ, крім операцій з вивезення відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 МКУ, що оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1        пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо:

Щодо оподаткування ПДВ операції з вивезення товарів (дизель-електричних локомотивів), попередньо ввезенних на митну територію України згідно з договором оперативної оренди у митному режимі тимчасового ввезення, за межі митної території України у митному режимі реекспорту

У випадку, якщо ввезення товарів на митну територію України згідно з договором оперативної оренди здійснювалося у митному режимі тимчасового ввезення, то операція з вивезення таких товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до 206.5 статті 206 розділу V ПКУ при умові, що таке вивезення не підпадає під дію пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 МКУ.

При цьому, якщо ввезення товарів на митну територію України згідно з договором оперативної оренди здійснювалося у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування ПДВ, то у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ  відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Щодо можливості ввезення товарів на митну територію України згідно з договором оперативної оренди у митному режимі тимчасового ввезення та застосування умовного часткового звільнення від оподаткування ПДВ під час такого ввезення, то з порушених питань рекомендуємо звернутися до Державної митної служби України як до центрального органу виконавчої влади, що, зокрема:

–  забезпечує та здійснює контроль за застосуванням митних режимів, цільовим використанням товарів, поміщених у відповідний митний режим;

–  надає консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства з питань державної митної справи відповідно до МКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).