Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення організаційно-правової форми нерезидента для цілей трансфертного ціноутворення та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як вбачається із звернень, Товариство уклало договір поставки з резидентом Сполучених Штатів Америки, який зареєстрований у штаті Техас та має організаційно-правову форму LP.
При цьому виникли питання щодо віднесення до контрольованих операцій операції з нерезидентом з організаційно-правовою формою LP та необхідності здійснення коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу за операціями з таким нерезидентом.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Підпунктом 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу визначено, що платник податку на прибуток, що формує різниці, збільшує фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних, зокрема, у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною другою цього підпункту якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» цього підпункту, визнаються неконтрольованими.
На виконання цього підпункту Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 04 липня 2017 року № 480, якою затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (далі – Перелік).
Зокрема до Переліку включено резидентів Сполучених Штатів Америки (штати Делавер, Каліфорнія, Невада, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Техас, Флорида) з організаційно-правовими формами (назва мовою держави реєстрації/назва, транслітерована латиницею) – General Partnership (GP), Limited Liability Partnerhip (LLP), Limited Liability Company (LLC).
Міністерство фінансів України листом від 28.08.2019 №11420-09-5/21677 надало роз’яснення, що операції з нерезидентами, які мають організаційно-правові форми, які прямо не визначені в Переліку № 480, не визнаються контрольованими відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 ст. 39 Кодексу.
Організаційно-правова форма LP, яку мають нерезиденти, що зареєстровані у штаті Техас Сполучених Штатів Америки, не включена до Переліку № 480.
Отже, операції з таким контрагентом не є контрольованими відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, за умови, що резидент Сполучених Штатів Америки не є пов’язаною особою з резидентом України та/або операції з ним не здійснюються через комісіонерів – нерезидентів та платник податку на прибуток при здійсненні вищезазначених операцій не збільшує фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст.140 Кодексу.
Господарські операції із нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480, будуть визнаватись неконтрольованими, у разі сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному календарному році, в якому здійснювались зазначені господарські операції.
Стаття 39 Кодексу не містить вимог щодо документального підтвердження організаційно-правової форми контрагента – нерезидента та форми документа для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидентом, а також органу, який має видавати такий документ.
Отже, платник податків не обмежений у виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році.
Водночас, ДФС листом від 14.08.2017 № 21674/7/99-99-14-01-02-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480» було рекомендовано платникам податків отримувати від контрагента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни.
Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.
Що стосується документального підтвердження організаційно-правової форми контрагентом – нерезидентом, то для такого підтвердження можуть розглядатись реєстраційні (установчі) документи нерезидента, виписки з національних реєстрів тощо, в яких зазначається повна назва контрагента – нерезидента та його організаційна-правова форма.
Зазначені документи також повинні бути належним чином легалізовані та перекладені відповідно до законодавства України.
Звертаємо увагу, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.
Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |