Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.09.2020 р. № 3746/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з реалізації заставного майна та визначення загального обсягу операцій з постачання заставного майна для цілей обов'язкової реєстрації особи як платника ПДВ та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, основним видом операцій особи (фінансової   установи), яка не є платником ПДВ,  є придбання прав вимоги за договорами про надання фінансового кредиту та закладу майна, що укладені між фінансовими установами та фізичними особами – позичальниками. У разі не проведення фізичними особами розрахунків за укладеними договорами фінансова компанія передає заставне майно на реалізацію без набуття права власності на таке майно. Реалізація заставленого майна здійснюється на підставі укладених з контрагентами договорів комісії.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

При цьому предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (частина перша статті 546 ЦКУ).

Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом (частина друга статті 586 ЦКУ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, в також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Водночас пунктом 197.12 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності – приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.

Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).

Отже, у разі якщо платник ПДВ (у тому числі якщо таким платником є фінансова установа) відповідно до умов договору застави звернув стягнення на предмет застави та реалізував предмет застави (продав самостійно чи передав на реалізацію іншим особам, в тому числі на умовах договору комісії без набуття на нього права власності), то операція з реалізації майна фізичних осіб, приватних підприємців та інших осіб, які не є платниками ПДВ, звільняється від оподаткування ПДВ на підставі пункту 197.12 статті 197 розділу V ПКУ.

При цьому за операціями з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ, платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну та у визначений ПКУ термін зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацій платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I та пунктом 180.1 статті 180 розділу V ПКУ, зокрема юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи, визначено статтями 181 та 182 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа (крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи), у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

При цьому до загального обсягу оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не враховується.

Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V ПКУ для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (далі – Заява № 1-ПДВ).

При цьому будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, але не подала до контролюючого органу Заяву № 1-ПДВ, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (пункт 183.10 статті 183 розділу V ПКУ).

Щодо питання 1

До загального обсягу оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не враховується.

Отже, якщо у фінансовій установі загальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розділом V ПКУ (у тому числі операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ), протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то така установа зобов’язана подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Заяву № 1-ПДВ і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку.

Щодо питання 2

Обов'язок щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ у суб'єкта господарювання виникає з дня реєстрації особи платником ПДВ, якщо платник у визначені ПКУ терміни подав Заяву № 1-ПДВ до контролюючого органу, або з наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви № 1-ПДВ, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн гривень, якщо платник у визначені ПКУ терміни не подав Заяву № 1-ПДВ до контролюючого органу.

Відповідно до пунктів 201.8 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ право на нарахування ПДВ, складання накладних / розрахунків коригування та їх реєстрацію в ЄРПН надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ.

Особі, що реєструється як платник ПДВ, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати ПДВ (пункт 183.18 статті 183 розділу V ПКУ).

Отже, особа, яка не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов'язковій реєстрації, не має права на складання податкових накладних / розрахунків коригування, їх реєстрацію в ЄРПН.

Щодо питання 3

Накладання штрафу за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН відповідно до статті 120¹ розділу ІІ ПКУ передбачено виключно для осіб, які зареєстровані платниками ПДВ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.