Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.09.2020 р. № 3765/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України на звернення Підприємства щодо сплати земельного податку (далі – Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Підприємство поінформувало, що перебуває на третій групі спрощеної системи оподаткування та є власником нежитлового приміщення, розташованого на земельній ділянці, щодо якої у Підприємства відсутні правовстановлюючі документи (далі – Ділянка).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про Ділянку, створеного за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру (додано до звернення), Ділянка на праві власності належить іншому суб’єкту господарювання.

Основним видом діяльності Підприємства є «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» (код КВЕД 68.20).

Підприємство доходи, отримані на підставі договору оренди нерухомого майна у вигляді орендної плати, оподатковує за ставкою єдиного податку (5 відс.).

Підприємство, посилаючись на норми чинного законодавства, запитує про наявність у нього обов’язку із справляння Податку за Ділянку та які податкові наслідки виникають у Підприємства у разі надання ним в оренду (найм, позичку) нежитлового приміщення (його частини), розташованого на Ділянці.

Кодекс визначає, що плата за землю справляється у двох формах – Податок із власників та постійних користувачів земельних ділянок (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оскільки обов’язок із декларування плати за землю у власників земельних ділянок та/або землекористувачів настає з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п. 287.1 ст. 287 Кодексу), то у Підприємства не виникає обов’язок з декларування Податку за Ділянку, право власності на яку належить іншому суб’єкту господарювання, який є платником Податку.

Разом з цим об’єктом оподаткування для платника єдиного податку третьої групи є дохід від здійснення господарської діяльності.

Таким чином, у разі надання нежитлового приміщення (його частини), що розташоване на Ділянці, в оренду (найм, позичку), у Підприємства як платника єдиного податку збільшується розмір оподатковуваного доходу за рахунок отриманих сум орендної плати за договором оренди нерухомого майна, визначення якого здійснюється як для цілей оподаткування єдиним податком, так і для цілей правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування (п. 292.14 ст. 292 Кодексу).

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).