Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.09.2020 р. № 3766/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо сплати земельного податку (далі – Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку та власником будівлі, розташованої на земельній ділянці, щодо якої у Товариства відсутні правовстановлюючі документи (процедура оформлення не завершена, далі – Ділянка).

Товариство, посилаючись на Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», відповідно до якого з 01 липня 2020 року набирає чинності нова редакція п.п. 4 п. 297.1 ст.  297 Кодексу щодо звільнення платників єдиного податку від сплати Податку, запитує про наявність у нього податкових зобов’язань з Податку у разі здійснення виду діяльності «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» (код КВЕД 68.20).

Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань з плати за землю після належного оформлення прав власності або користування земельною ділянкою, викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Орган місцевого самоврядування, який реалізує свої владні повноваження на відповідній території, на якій розташована земельна ділянка, що використовується без правовстановлюючих документів, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, має право порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Враховуючи зазначене, Товариству доцільно звернутися до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки, на якій розташована будівля, щодо оформлення речових прав на Ділянку.

У разі оформлення Товариством відповідного права на Ділянку під будівлею, у нього виникнуть обов’язки по нарахуванню податкового зобов’язання та подання податкової декларації з плати за землю.

Водночас з 01.07.2020 у платників єдиного податку другої – третьої груп, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду, виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах.

Водночас, якщо у договорі оренди (найму, позики) земельної ділянки та/або нерухомого майна, що знаходиться на такій земельній ділянці, розмір земельної ділянки, право користування якою передається по договору оренди (найму, позики) не визначений, податок за таку земельну ділянку та земельну ділянку під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах за всю площу земельної ділянки з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст. 284 Кодексу).

Для можливості застосування преференції, визначеної п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, у договорі оренди (найму, позики) нерухомого майна площа або частка земельної ділянки, яка разом з нерухомим майном передається в користування, має бути визначена з дотриманням вимог п. 286.6 ст. 286 Кодексу – пропорційно тій частині площі будівлі (нерухомого майна), що передана в оренду (найм, позику).

У такому випадку земельний податок нараховується пропорційно тій частині площі будівлі, що передана в оренду (найм, позику), з урахуванням прибудинкової території.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).